Ми з пан-лицарем сидимо в кущах десь під Кутна Горою та плануємо порятунок його брата, що потрапив у полон. По той бік кущів, у руїнах старого замку, засіла чимала ватага половців – хтось вже влягається спати, інші патрулюють табір, підсвічуючи собі факелами. Пан-лицар пропонує лобову атаку, покладаючись на елемент несподіванки, мені такий варіант не до вподоби, битися з ворогом, який переважає тебе кількістю в декілька разів? Ні, дякую, краще прослизнути непоміченим, звільнити бранця, дати йому зброю і вже потім спробувати розібратися з проблемою втрьох. Ідеолога цієї вилазки вдається переконати без особливих проблем, тож Індро знімає свої латні обладунки, вдягає звичайний темний одяг, щоб менше шуміти, і висувається вперед. Буквально через десяток метрів один з половців здіймає тривогу і на галас збігається весь табір. Я не врахував один невеличкий нюанс – від пана Індро неймовірно смердить лайном.
| Гра | Kingdom Come: Deliverance II |
| Жанр | рольова гра |
| Платформи | Windows, PlayStation 5, Xbox Series X|S |
| Мови | англійська, українська |
| Розробник | Warhorse Studios |
| Видавець | Deep Silver |
| Посилання | kingdomcomerpg.com |
Чому? Давайте не будемо вдаватися у деталі, скажімо так, у хлопця були свої причини для того, щоб добряче попірнати в нужнику, а от те, що я не відвідав баню чи хоча б не виправ речі у річці перед тим, як погодитися на чергову авантюру, виключно моя провина. Пан-лицар не захотів чекати до ранку, тож відправлятися на завдання Індржиху довелося буквально по вуха в лайні, що робить скрадання… м'яко кажучи, проблематичним.
Ну що ж, спробуємо виконати цю місію голяка, сподіваюся у мене буде час, щоб переодягнутися в обладунки до того, як почнеться різанина. Цього разу галас піднявся через Рябка, який вирішив обгавкати половців, поки я продирався через чагарники. Дурна собака, треба дати йому шмат курки та наказати сидіти на місці.
Третя спроба виявляється більш успішною, я встигаю вручити полоненому меч та натягнути броню, але той дурень кинувся вперед, не дозволивши мені тихенько прирізати вартового, і ось ми вже затиснуті в старому льосі, де Індро не може нормально махати своїм довгим мечем, а напівголі половці збивають йому витривалість серіями копняків. Спробуємо ще раз, можливо не дарма пан-лицар порекомендував мені прихопити алебарду, глянемо чи допоможе вона розкидати цю купу ворогів.
Події Kingdom Come: Deliverance II розпочинаються практично одразу після фіналу попередньої частини, але, зважаючи на доволі відчутні зміни в механіках, велику кількість туторіалів та регулярні флешбеки, що детально розповідають про ключові сюжетні повороти попередньої гри, ви багато не втратите, якщо розпочнете своє знайомство з дилогією саме з цієї частини, адже сиквел це практично та сама гра, тільки відполірована та доведена до ладу.
Пролог це одна величезна навчальна місія, в якій гравці мають змогу ознайомитися не лише з особливостями бойової системи, специфікою наближених до реалізму ігрових механік та загальним тоном гри, яка вміло балансує на межі якісної комедії та похмурої драми, але і з соціальними реаліями Чехії XV століття, в яких їм доведеться провести наступну сотню з гаком годин.
Яскравим прикладом стає перша ж перевірка красномовства, після якої Індро поставлять на місце спершу командир озброєного загону замкової стражі, а потім і пан Гануш, в розмову яких хлопець вирішив втрутитися зі своєю неймовірно важливою думкою стосовно предмета дискусії.
Загалом Kingdom Come: Deliverance II відчувається простішою, ніж перша частина, але тому є цілком логічне пояснення. По-перше, я вже знаю всі місцеві нюанси, їжа псується з часом, тому втамовувати голод позавчорашньою тухлою ковбасою ідея така собі. Бігати босоніж чи стрибати з другого поверху не варто.
Перед тим, як йти торгуватися з продавцями чи відправлятися на важливі перемовини, слід як мінімум випрати одяг та вмитися, а ще краще відвідати лазню та одягнути якісь пишні шати, бо смердючий волоцюга в лахмітті та з пикою в багні отримає відповідне ставлення від оточуючих навіть за умови, що у вас найвищий показник репутації у співбесідника. Хоча, якщо перед розмовою ви начепите свій найкращий обладунок, перемазаний кров'ю, результат теж може бути дуже цікавим.
Втомився – поспи. Зносилася броня? Відремонтуй, можеш сам, можеш в коваля. Затупився меч? Наточи. Гра доволі прискіпливо симулює добовий цикл життя місцевого населення, з усіма похідними – якщо вам кажуть, що вирушати треба вранці, то це значить вранці, ніхто не буде чекати, поки ви доробите якісь інші справи. Якщо вам треба віддати якусь квестову річ, то вламуватися вночі в хату до персонажа, що спить, це погана ідея. В кращому випадку вас насварять за проникнення до особистого простору і виженуть, в гіршому можуть покликати варту.
Оскільки в перші дні гри ви знову бідний як церковна миша, крадійство може здаватися непоганим шляхом для створення стартового капіталу, але мешканці помічають, що двері, які вони зачиняли, раптово виявилися відчиненими, вони чують звуки, з якими ви намагаєтеся зламати замок на отій привабливій скрині, і навіть якщо не застають сам момент крадіжки, але бачили як ви тинялися поруч перед тим, як щось зникло, то все-одно підуть зі скаргами до ріхтаржа.
Плюс вас може зупинити вартовий для огляду на предмет наявності крадених речей, особливо якщо ви одягнені як волоцюга, та й будь-хто крадене все-одно не купить (та ви можете спробувати заховати його в купі інших речей на продаж). Схоплять кілька раз на гарячому і вже штрафом не відбудетеся – затаврують, попадетесь ще раз після такого і вас повісять.
Ба більше, Індро, хоча через певні події й втратив більшість своїх навичок, все ж вже не той наївний хлопак, який крім свого села нічого в житті й не бачив, тому певні дії й мають вдаватися йому набагато простіше. Вміння читати, наприклад, нікуди не зникне, та і якісь бойові навички він встиг набути в попередніх пригодах.
До речі, стосовно бою. Бездумні змахи зброєю це і досі найшвидший шлях до екрана завантаження, натомість треба слідкувати за тим, де тримає свою зброю противник, та атакувати з іншого напрямку. Тут відбулися зміни, якщо раніше Індро мав пʼять можливих напрямків для атаки плюс іще один окремий для штрикання, то зараз їх кількість скоротилася до чотирьох, атакувати можна справа, зліва, згори та прямо в корпус. Так, це очевидне спрощення, але стало краще, як на мене.
Фехтування досі доволі складне і побудоване на правильно підібраних таймінгах, треба бути уважним, щоб вчасно заблокувати удар чи контратакувати, якщо все зробити правильно, то можна порішити ворога за кілька влучних ударів, якщо ж просто лупити аби куди, то готуйтесь до тривалого і виснажливого поєдинку.
Доки не візьмете кілька важливих уроків поводження зі зброєю та не опануєте (це вже питання до ваших рефлексів) комбо, обовʼязково майте в арсеналі важку зброю, повірте, розбирати ворога у важких обладунках та зі щитом виключно шляхом базових атак мечем це ще те задоволення, краще розбити щита булавою, а потім спокійно відрихтувати шолом. Ну так, це значно здешевить трофейний обладунок при подальшому продажі та змусить витратитися на ремонт, але вже краще так, ніж завантажувати попередні збереження, на які гра доволі скупа.
До речі, вчіться користуватися алхімічним столом і варити збережівку. Окрім різноманіття холодної зброї є в грі та далекобійна – луки, арбалети та навіть рудиментарна вогнепальна зброя. Останню, звісно, можна використовувати хіба для того, щоб на самому початку бою спробувати знести найбільш броньовану ціль. Ну, це якщо пощастить, адже прицілу тут немає, куди полетить куля – незрозуміло, плюс є шанси, що ствол вибухне просто у вас в руках. Перезаряджати це нещастя настільки довго, що після першого ж пострілу треба братися за меч.
Ще з приємних новинок Kingdom Come: Deliverance II варто зазначити бойові кличі. З правильно розподіленими очками талантів Індро може значно послабити ворога голосно заволавши в розпалі бою, часом так можна взагалі змусити випадкових бандитів передумати вирішувати питання силою.
Загалом бойова система вийшла більш зручною, ніж раніше, і це одне із багатьох покращень, що напряму впливають на "якість життя" в грі. Ту ж саму їжу та трави, що псуються з часом, тепер можна засушити чи закоптити, що не тільки значно продовжить строки їх зберігання, але і зробить їх легшими, а це важливо, бо проблема перенавантаженості нікуди не ділася, грошей завжди треба багато, тому хлопака тягає з собою весь дорогий лут, до якого тільки може дотягнутися. Окремо хотів би зазначити можливість швидко перемикатися між трьома гардеробами, це неймовірно зручно та економить достатньо часу адже, як ми вже згадували, для поєдинків, торгівлі та… більш делікатних та не дуже легальних активностей необхідно мати кардинально різні набори одягу.
Рольова система Kingdom Come: Deliverance II теж мало змінилася в порівнянні із попередньою частиною, хоча мені дуже подобається, що перки тепер виключно покращують персонажа і не мають негативних сторін. Якщо охарактеризувати її коротко, то чим більше ви щось робите, тим більше прокачуються відповідні навички. Підвищуючи їх рівень ви отримуєте очки, які витрачаєте на вже згадані перки, які насправді доволі сильно впливають на ігровий процес. Власне, підвищувати рівень навичок можна і пасивно – читаючи книжки, спілкуючися з персонажами на певні теми, або, за умови наявності відповідного перка, споглядаючи за роботою майстра.
Вибір варіантів відповідей в діалогах періодично потребує проходження перевірки певної риси героя, як і в минулій частині, але відмінність тепер в тому, що ви не бачите відповідні показники у другого учасника розмови й це величезний плюс з погляду відігравання ролі, оскільки раніше доволі просто було обрати "виграшний" варіант, тепер же доведеться покладатися на інтуїцію, як мінімум до тих пір, доки ви не станете більш красномовним і не отримаєте перк, який покаже відносну складність перевірки.
Сюжет Kingdom Come: Deliverance II – це окрема розмова. Те, що починалося як класичний дорожній фільм з обов'язковим бромансом, поступово перетворюється на якогось Гая Річі в середньовіччі, зі зрадами, інтригами, карколомними пригодами та величезною кількістю яскравого гумору.
Не буду переказувати улюблені ситуації, в які потрапляє Індро, але мені давно не було так смішно під час гри. При чому мова тут не лише про сюжетні завдання, більшість побічних квестів теж багаті на жарти, драматичні епізоди та неочікувані повороти. Хоча і не всі, іноді треба банально прийти із точки А в точку В і вбити там усіх. Не факт, до речі, що до тої точки В вийде дістатися цілим, адже кількість розбійників в середньовічній Богемії зашкалює, тому на найбільш важливі місії я відправлявся без допомоги швидкого переміщення, збільшуючи шанс завчасно побачити засідку та оминути її.
Добре, що краєвиди в грі неймовірні – трава хвилюється, дерева шумлять, десь дзюркотить струмочок, пташки заливаються, починає накрапати дощик, який перетворюється в грозу, краса ж. Kingdom Come: Deliverance II відчувається ніби невеличка відпустка після робочого дня, дуже медитативний досвід, не впевнений скільки саме годин я провів просто розʼїжджаючи околицями двох наявних в грі регіонів, але точно чимало.
Не можна тут не згадати про Кутна Гору, яка відчувається як справжнє середньовічне місто завдяки масштабу та симуляції життя містян. Це не стандартні для рольових ігор дві-три вулиці зі зручно розташованими магазинчиками та торговцями, які цілодобово просиджують в них штани.
Якщо маєте час, можете прослідкувати за будь-ким – ось персонаж прокидається, одягається, снідає, можливо робить якісь хатні справи та вирушає на роботу, торгувати на ринку, наприклад. Ближче до вечора він піде в найближчу корчму, витратити трохи зароблених грошей, корчмар чи місцеві офіціантки будуть ходити поміж клієнтів, можливо підсядуть перекинутися парою слів, а при наближенні ночі почнуть виганяти всіх додому і компанія гультяїв, похитуючись, розбредеться по хатах.
До речі, перед тим як влягтись спати персонаж переодягнеться і покладе цінності в конкретну скриню. Просто кажу. Ну всяке буває, правда? Але є один момент – я уявлення не маю як в цій грі можна зламувати замки за допомогою геймпада. Провівши в ній понад 90 годин я все-одно тримаю під рукою мишку з клавіатурою на той випадок, якщо раптом доведеться щось відкрити. Втім, робота з відмичками – це єдина серйозна претензія до ігрових механік, в іншому у мене зауважень не виникло.
Не можу нарікати й на технічний стан Kingdom Come: Deliverance II. Оптимізація гарна, фактично гра йде на моїй системі краще, ніж перша частина, я маю 60 FPS на звичайній RTX 4080 у 2K на ультра налаштуваннях без DLSS, що станом на сьогодні сприймається як якийсь виняток із правил.
Непогано гра показала себе і на Steam Deck, на середніх налаштуваннях з увімкненим FSR можна отримати від 30 до 40 кадрів в секунду, на низьких ще більше, причому різниця з середніми налаштуваннями на екрані консолі практично непомітна. Хоча один раз Steam Deck таки підвис, коли я вночі прийшов на ринок Куттенберга і запустив пропуск часу до обіду, найбільш зайнятого часу дня, миттєво завантажити всю ту кількість народу та подій консолька не змогла.
Якщо перша частина славилася тим, що в ній періодично злітали скрипти (днями я знову її запустив і ви не повірите, другий же квестовий NPC застряг у дверях і не реагував на спроби поговорити з ним), то в Kingdom Come: Deliverance II я з таким зіткнувся лише раз, вже в другій половині гри, під час нападу на конвой. Мої поплічники просто переставали стріляти, єдиного бійця ближнього бою швиденько нокаутували й потім вся ворожа ватага дружно гепала Індро. На проходження цього епізоду я витратив добру годину, при тому, що одна спроба займала від сили хвилин 5, і досі не розумію що ж врешті-решт зробив правильно, щоб гру відпустило.
Інші побачені баги доволі стандартні та не блокували проходження – хтось в корчмі може сісти в повітрі, під час медичного огляду персонаж може прийняти T-pose та Індро з розумним виглядом розглядатиме і ставитиме діагноз матрацу. Дрібниці, тем більше, що це дорелізна версія гри.
Kingdom Come: Deliverance II не перевинаходить формулу, яка зробила популярною її попередницю, як ми вже казали, це пряме продовження першої частини, яке відчувається і грається як перша частина. І це чудово. Warhorse Studios взяли те, що спрацювало минулого разу, виправили те, що працювало погано і подарували нам величезну, комплексну і захоплюючу рольову гру, в якій від ваших особистих навичок все залежить не менше, ніж від цифр на екрані з характеристиками персонажа.
Якщо GTA VI цього року так і не вийде, а це ймовірно, саме Kingdom Come: Deliverance II стане для багатьох головною грою 2025 року.