Українська правда

IT-освіта в Україні. Університети чи IT-курси?

IT-освіта в Україні. Університети чи IT-курси?
IT-edication-00
0

Сьогодні технології стали невіддільною частиною нашого життя, а IT є однією з найбільш затребуваних галузей у світі. З року в рік попит на айтівців зростає, тому якісна IT-освіта має надважливе значення.

В Україні наразі існує як університетська IT-освіта, так і чимала кількість різних курсів, що пропонують освітні програми для початківців, світчерів та більш досвідчених айтівців. Але серед молоді часто можна почути думку, що швидший спосіб увійти в IT — це закінчити освітній курс при відомій IT-компанії, отримати відразу практику та шанс на роботу.

Тож, де і як краще здобувати потрібні знання? Ми зібрали топові варіанти та цінні поради, поспілкувавшись з компаніями та представниками ЗВО.

Університетська IT-освіта. Які переваги?

За даними держпідприємства «Інфоресурс», які нещодавно опублікувало «УП. Життя», починаючи з 2016 року (247 000 осіб), загальна кількість вступників на бакалаврат щороку поступово знижувалася. Ця тенденція зберігалася до 2021 року, коли до закладів вищої освіти (ЗВО) вступили понад 223 000 осіб. Втім, у 2022 році кількість вступників на бакалаврат різко зросла до 236 000 осіб, а у 2023 році — до 281 000. Не секрет, що навчання в університеті може слугувати цілком законною підставою для відстрочки від мобілізації. Саме з цим у Міністерстві освіти і науки неодноразово пов’язували «стрибки» у статистиці за останні роки.

А які ж тенденції зараз в університетській IT-освіті? За словами першого проректора Українського католицького університету (УКУ) Ярослава Притули, який є деканом-засновником факультету прикладних наук, кожен освітній продукт робиться для певних цілей споживача.

Ярослав Притула, перший проректор УКУ та засновник ІТ-факультету; фото з сайту DOU

«Якщо у вас стоїть ціль «швидко зайти в ІТ», то курс від ІТ-компанії чи певної ІТ-школи є добрим рішенням. Точніше було добрим рішенням в час зростання ринку ІТ. Зараз компанії більше дивляться на спеціалістів з досвідом та глибшим розумінням технологій. З вмінням працювати та одночасно вивчати технології, що з'являються та/або оновлюються чи не щодня. Тут у пригоді стане добра університетська освіта»,  — пояснив Ярослав Притула. Він також зазначив, що така освіта дає певну базу — математичну, світоглядну, мовну, технологічну, що своєю чергою дозволяє суттєво збільшити соціальний капітал — знайомства, стосунки та партнерства, які зможуть допомогти у подальшому зростанні.

«Якщо ви не хочете вчитись, то чотири роки в університеті вам нічого не дадуть. Курси від ІТ-компаній можуть бути гарним доповненням до доброї університетської освіти, якщо ви там вивчите певну нову технологію. Тому й університетська освіта, і курси мають бути. Важливо, щоб споживач не помилився дверима», — відмітив перший проректор УКУ.

За даними DOU на 2023 рік, Український католицький університет був лідером серед ЗВО для IT-освіти, а популярними спеціальностями — «Комп'ютерні науки», «Інженерія ПЗ» і «Комп'ютерна інженерія». А які ж ще заклади вищої освіти в топі у майбутніх айтівців? Ось неповний перелік👇

Український католицький університет (УКУ) — один з провідних закладів вищої освіти в Україні, що розташований у Львові. Університет не отримує державного фінансування і здійснює свою діяльність та розвиток за рахунок меценатів, а також коштом навчальних внесків студентів. ІТ-спеціальності: бакалаврат — «Комп’ютерні науки» (додаткова спеціалізація «Робототехніка»), «ІТ та бізнес-аналітика»; магістратура — програма з наук про дані; докторантура — PhD програма з інтелектуальних систем; сертифікатні програми — інженерія даних, аналітика даних, продуктова аналітика, сучасний С++.
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ) — заклад вищої освіти державної форми власності, розташований у Харкові, один з провідних університетів України економічного профілю. ІТ-спеціальності: «Економіка (Економічна кібернетика)», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Системний аналіз (управління складними системами)», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології», «Видавництво та поліграфія». Серед найкорисніших речей, які дає університет, випускники називають вміння вчитися і працювати з інформацією, а також знання за фахом. Частіше, ніж інші університети загалом, ХНЕУ цінують за набуте там вміння працювати у команді, а також за практику і знайомства в ІТ-компаніях.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ ім. Шевченка) — державний заклад вищої освіти України, розташований у Києві. Є найбільшим університетом за кількістю студентів і спеціальностей. ІТ-спеціальності: «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Системний аналіз та наука про дані». Айтівці, які вчилися в університеті, найчастіше працюють розробниками. Дещо частіше за випускників інших ЗВО вони стають аналітиками, фахівцями з менеджменту проєктів і Data Science. В університеті є коворкінг, де влаштовують події: зустрічі з фахівцями із ІТ-компаній чи лекції.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) — заклад вищої освіти, який заснований у 1632 році, розміщується в корпусах історичної Києво-Могилянської академії. ІТ-спеціальності: «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Аналіз вразливостей інформаційних систем (кібербезпека)», «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Студенти мають можливість отримати додаткову спеціалізацію крім головної або опанувати сертифікатну програму. Крім державної стипендії, найкращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу. Випускники НаУКМА найчастіше працюють розробниками, а також тестувальниками, РМ, аналітиками і фахівцями з Data Science. В університеті є лабораторія факультету інформатики та гурток, що працює з FPV-дронами.
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (ОНУ ім. Мечникова) — один з найстаріших закладів вищої освіти України, всесвітньо відомий класичний університет, розташований в Одесі. ІТ-спеціальності: галузь «Інформаційні технології» — «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Інформаційні системи та технології». Найчастіше випускники працюють розробниками, але велика частка стає нетехнічними фахівцями — HR чи рекрутерами. З-поміж технічних спеціалізацій серед випускників популярні Data Science і QA. В університеті також діє математична школа, проводяться олімпіади з програмування.
Сумський державний університет (СумДУ) — заклад вищої освіти, розташований у місті Суми. ІТ-спеціальності: бакалаврат — «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації»; магістратура — «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки». Більшість айтівців, які закінчили СумДУ, працюють як технічні фахівці — розробники і тестувальники. Найкориснішою навичкою, здобутою в університеті, його студенти та випускники називають вміння вчитися та працювати з інформацією. У СумДУ діє стартап-центр New Generation, в якому студенти можуть отримати організаційну, навчальну, інформаційну, технічну підтримку, якщо мають конкретний та цікавий задум.
Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (КПІ ім. Сікорського) — заклад вищої освіти інженерного профілю, заснований в Києві 1898 року; наразі це один із найбільших університетів України за кількістю студентів з широким переліком спеціальностей і освітніх програм для підготовки фахівців з технічних і гуманітарних наук. ІТ-спеціальності: «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Системний аналіз та наука про дані», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи і технології», «Комп’ютерна інженерія». Заклад випускає найбільше фахівців для українського ІТ. Переважно студенти та випускники КПІ працюють за техспеціалізаціями. Більш ніж половина — розробниками. Студенти можуть самостійно обирати компанію для практики та погоджувати її з кафедрою. В закладі працює відділ профорієнтації — Центр розвитку кар’єри, де створили кар’єрний путівник з бажаними хард і софт-скілами. Студенти також залучені до навчального та наукового процесу різноманітних лабораторій. Вони є на кожній кафедрі відповідно до тематик наукових робіт. Тут щорічно проводиться кілька хакатонів спільно з українськими ІТ-компаніями, переможці отримують від компаній призи.
Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ) — заклад вищої освіти, у якому зосереджені практично усі спеціальності, пов'язані з інформаційними технологіями, радіотехнікою та електронікою. ІТ-спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології». Хоча університет відносно невеликий (навчається майже 7000 студентів), його роль в українському ІТ досить помітна: 4% айтівців до 28 років є його випускниками. Вони найчастіше працюють розробниками, тестувальниками, фахівцями з Data Science. Університет проводить щорічну міжнародну олімпіаду зі спортивного програмування та AI Marathon спільно з GlobalLogic.
Національний університет «Львівська політехніка» — заклад вищої освіти технічного профілю, що був заснований 1816 року у Львові. За оцінками Times Higher Education 2024, посідає перше місце в Україні як технічний заклад вищої освіти та друге серед всіх закладів вищої освіти після Сумського державного університету. ІТ-спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерні інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека», «Інформаційні технології». Студенти Львівської політехніки працюють над проєктами proof of concept від ІТ-компаній. Заклад також проводить навчання зі спортивного програмування для учнів та студентів зі всієї країни — AlgoLeoCamp. Кафедра автоматизованих систем управління організовує для всіх охочих навчання з етичного використання штучного інтелекту і захисту персональних даних. А ще у закладі відбуваються олімпіади ACM-ICPC, існують школи з машинного навчання, комп’ютерного зору, big data.
Хмельницький національний університет (ХНУ) — заклад вищої освіти у Хмельницькому. ІТ-спеціальності: «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерна інженерія», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології», «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Заклад випускає переважно розробників: 86% айтівців, які вчилися тут, працюють за спеціалізацією. Університет співпрацює з Хмельницьким ІТ-кластером, багатьма компаніями, а також з департаментом кіберполіції Національної поліції України, науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС. Студенти закладу беруть участь у різних IT-хакатонах.

Андрій Фесенко, декан факультету комп'ютерних наук та технологій Державного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ), також вважає, що університетська IT-освіта не втрачає популярності.

Андрій Фесенко, декан факультету комп'ютерних наук та технологій КАІ

«Якби це було так, компанії не відкривали б при університетах навчальні лабораторії і не робили б спільних освітніх програм. Класична повна освіта, про який би напрямок не йшлося, краще, ніж найкращий окремий курс. Наприклад, факультет комп'ютерних наук та технологій — найбільший в КАІ. Про що це говорить? Що серед абітурієнтів є попит на ІТ-спеціальності. Навчання на факультеті побудовано таким чином, що яку б з освітніх програм студент не обрав, він так чи інакше опанує ІТ повністю, чи в межах навчання, чи завдяки інтенсивам і курсам, які проводяться на базі університету. Звісно, для компанії такий спеціаліст більш цінний, ніж той, хто знається на чомусь одному» — повідав нам представник КАІ.

У 2025 році на базі «Київського авіаційного інституту» розпочне роботу науковий парк, який стане осередком для створення рішень у сферах deep tech, цивільних БПЛА, кібербезпеки, defence tech, штучного інтелекту, машинного навчання, матеріалознавства, роботизованих систем та інженерії. Нещодавно відбулася презентація цього проєкту. Разом з університетом співзасновниками наукового парку будуть українські бізнеси, що зацікавлені в стимулюванні наукових розробок у своїй галузі.

Презентація наукового парку КАІ; фото з Facebook-сторінки Юрія Власюка

«Ми плануємо створити науковий парк, який буде розвʼязувати проблеми ринку, тобто давати рішення для поліпшення технологій тут і зараз. Українські інженерні компанії зможуть відкрити на території КАІ, свої офіси, щоб бути в тісному контакті з науковцями та студентами так, як це відбувається у світі. Така синергія дасть поштовх галузям, які отримають наукові розробки, компаніям, які ці розробки будуть замовляти, та науці загалом», — розповіла в.о. президентки КАІ Ксенія Семенова.

За її словами, держава незабаром створить спеціальний податковий режим для наукових парків — Science City: це буде «ТОВка» зі спеціальними умовами від держави, яка створюватиме інтелектуальну власність, винаходи, наукомістку продукцію, надаватиме навколонаукові сервіси; засновниками зможуть бути університети + одна або кілька компаній. «Україна не виграє війну кількістю людей, тільки технологіями. І ми повинні бути у цьому самодостатніми», — зазначила Ксенія Семенова.

Едуард Рубін, український науковець та засновник харківської ІТ-компанії Telesens; фото — Hackit Ukraine

На думку науковця, основні переваги університетської IT-освіти такі:

▪️фундаментальні знання — університети дають глибоке розуміння алгоритмів, структур даних, математики, комп'ютерних мереж, що важливо для довгострокової кар'єри;

▪️можливості академічного розвитку — наукові дослідження, міжнародні проєкти, конференції — усе це відкриває шляхи до складніших технологічних і R&D-розробок;

▪️диплом і перспективи за кордоном — багато міжнародних компаній та закордонні університети цінують саме університетський диплом при відборі спеціалістів;

▪️гнучкість у виборі напрямку — навчання в університеті дає змогу обирати спеціалізацію: розробка ПЗ, кібербезпека, data science, ШІ тощо.

А що пропонують IT-курси?

▪️швидкий старт — програми розраховані на отримання практичних навичок у короткі терміни;

▪️фокус на конкретні технології — курси зазвичай навчають того, що зараз популярне на ринку (React, Python, Java тощо);

▪️можливість швидкого працевлаштування — компанії набирають студентів після завершення курсів, що дає хороший шанс на першу роботу.

За словами Едуарда Рубіна, найбільш успішні IT-спеціалісти використовують змішаний підхід: навчаються в університеті для отримання фундаментальних знань; проходять курси для вивчення сучасних технологій і швидкого виходу на ринок; практикуються в реальних проєктах, наприклад, через стажування в IT-компаніях.

«Попри популярність курсів, університетська освіта дає базу, яка дозволяє інженеру бути більш гнучким і конкурентоспроможним. Якщо курси навчають, наприклад, React, то фахівець знає тільки цей фреймворк. Але коли технології зміняться, у нього можуть виникнути труднощі. Університетська підготовка вчить мислити ширше та адаптуватися до нових трендів. Хоча курси можуть дати швидкий старт, університетська освіта залишається важливою для побудови глибокої кар'єри в IT. Вона особливо корисна для тих, хто хоче працювати в складних технічних сферах, займатися дослідженнями або планує міжнародну кар'єру. Моя порада молоді завжди була — це отримувати фундаментальні знання. А для тих, хто має вже вищу освіту, та хоче отримати ІТ професію, люди, яким за 30+ раджу курси», — повідав засновник ІТ-компанії Telesens.

Довідка: Едуард Рубін багато років займається розвитком IT-освіти в Україні. Його проєкт Телесенс Академія — це професійні курси, де готують фахівців в різних напрямках з нуля, і консультують з працевлаштування. ІТ-спеціальності: мануальне тестування (QA), технічний IT рекрутинг, бізнес-аналіз для IT. За словами науковця, академія була заснована у 1999 році і з самого початку працювала у тісній співпраці з IT-компаніями та університетами. «Наш сертифікат завжди мав високу цінність серед роботодавців, адже підтверджував не лише знання, а й практичні навички випускників. Попри складнощі, які принесла повномасштабна війна, ми продовжуємо свою місію — готувати висококласних IT-фахівців. Хоча у певний момент нам довелося скоротити навчальні програми, сьогодні ми відновлюємо активну діяльність, готуючи спеціалістів під замовлення для провідних компаній. Окрім цього, ми розширюємо горизонти й активно працюємо над спільними проєктами з університетами, зосереджуючись на підготовці спеціалістів у сфері штучного інтелекту», — розповів фахівець.

А які ж IT-спеціальності популярні серед молоді?

За даними аналітиків, у 2025 році перспективні професії слід шукати у таких напрямах: ШІ та машинне навчання, кібербезпека, AR/VR, розробка відеоігор, інтернет речей, хмарні технології, дизайн, програмування і тестування ПЗ, аналітика. Що думають з цього приводу в університетах?

Декан факультету комп'ютерних наук та технологій «Київського авіаційного інституту» каже, що найпопулярнішими спеціальностями серед молоді сьогодні є інженерія програмного забезпечення, спеціальності пов'язані із технологіями штучного інтелекту, а також кібербезпека. «Спеціалісти з останніх двох зараз дуже затребувані, і це легко пояснити: роль ШІ зростає, а враховуючи, скільки кібератак було здійснено за останні три роки на критичну інфраструктуру країни, кіберспеціалісти потрібні «на вчора». Спільно зі стейкхолдерами ми працюємо над відкриттям нового напрямку «ІТ Бізнес-аналізу», а також розширюємо освітні програми пов'язані зі штучним інтелектом, тобто, як я вже казав, оновлюємо освітні програми та плануємо відкрити нові освітні програми в даному напрямку», — розповів нам Андрій Фесенко.

Довідка: З 2024 року на кафедрі кібербезпеки «Київського авіаційного інституту» викладає Єгор Аушев, з компанії Cyber Unit Technologies. Також ця компанія долучилася і до створення першого в Україні національного кіберполігону (КАІ спільно з CRDF, РНБО та НКЦК), де вчаться «білі» хакери, які за кілька років стануть на захист інформаційного та кіберпростору України. AJAX SYSTEMS у 2024 році на базі КАІ відкрила навчально-практичну лабораторію електроніки. КАІ разом з компанією Huawei незабаром розпочнуть спільний проєкт із дуальної освіти, а навесні 2025 року відкриється великий навчальний простір Huawei Excellence Center. Ще одна компанія — лідер українського ринку у сфері розробки інтелектуальних інтегрованих систем безпеки та відеоспостереження на базі нейроаналітики — AxxonSoft також навесні 2025 відкриває на базі КАІ навчальну лабораторію. «Є два напрямки співпраці: залучення представників ІТ-компаній до викладацької діяльності, та створення спільних навчальних просторів. Практиків до викладання ми залучаємо для того, щоб осучаснити освітні програми відповідно до очікувань ринку ІТ. Спільні навчальні простори відкриваються для того, щоб студенти опановували ПЗ та обладнання компаній, з якими в майбутньому будуть працювати», — пояснив декан ФКНТ КАІ Андрій Фесенко.

За словами першого проректора Українського католицького університету Ярослава Притули, наразі всі ІТ-спеціальності є популярними. «Важливо бути якісним спеціалістом, тоді ти будеш затребуваним. Ми маємо великий запит від компаній на спеціалістів, які вміють працювати та творити великі мовні моделі (LLM). Бачимо великий запит на людей, які працюють з залізом, вбудованими системами. Тому у 2025 році плануємо відкрити нову бакалаврську програму з робототехніки. Відкриття передбачає нові лабораторії, нових викладачів та дослідників, нові партнерства. Команда факультету на чолі з деканом Олесем Добосевичем готуються до відкриття програми. Завжди буде популярна якість, таких фахівців завжди не вистачає», — зазначив засновник ІТ-факультету УКУ.

Довідка: Український католицький університет співпрацює з понад 20 IT-компаніями. Серед них є як аутсорс компанії, так і продуктові; як малі, так і світові гіганти. Заклад поділяє таку співпрацю на кілька рівнів: стратегічні партнери, такими є SoftServe та Eleks; компанії, з якими існують угоди про спонсоровані дослідження — Infineon, Adva Soft, Centre for Responsible AI at New York University; компанії-партнери. Стратегічне партнерство передбачає фінансову підтримку для програм, стипендії для студентів та аспірантів, викладання курсів від компанії. Звичайне партнерство передбачає різні взаємовигідні співпраці. «Звичайно зараз ми активно співпрацюємо з компаніями для підсилення обороноздатності України», — розповів засновник ІТ-факультету УКУ Ярослав Притула.

Також в університеті розширюється і сфера наукових зацікавлень викладачів: окрім напрямків, в яких науковці є відомими як от ШІ, компʼютерне бачення чи обробка природньої мови, УКУ розвивається і в напрямках цифрової гуманітаристики, етики ШІ та робототехніці.

А от Едуард Рубін, який є помічником проректора з ІТ в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, щодо популярних серед молоді професій повідав як про загальні тренди, так і про IT-спеціальності.

Популярні спеціальності серед молоді:

▪️ІТ-сектор — професії, пов'язані з інформаційними технологіями, залишаються найбільш привабливими для молоді; за даними опитувань, близько 17% підлітків віком 13-15 років обирають ІТ як бажану сферу;

▪️медицина — професія лікаря займає друге місце за популярністю серед молоді, привертаючи близько 10% опитаних;

▪️юриспруденція та право — близько 9% молодих людей виявляють інтерес до юридичної сфери;

▪️дизайн — приблизно 8% підлітків обирають професію дизайнера;

▪️кулінарія — професія кухаря приваблює близько 6% молоді.

Спеціальності з дефіцитом фахівців:

▪️кваліфіковані робітничі професії — відчувається нестача фахівців, таких як швачки, електромонтери, сантехніки, електрики, зварювальники та автослюсарі;

▪️освіта та медицина — існує дефіцит вчителів, лікарів та фармацевтів, що особливо відчутно в умовах сучасних викликів;

▪️транспорт, будівництво та виробництво — сфери транспорту, будівництва та промислового виробництва стикаються з браком кваліфікованих працівників, що впливає на ефективність їхньої роботи.

У сфері ІТ спостерігається динамічний розвиток, що впливає на популярність та затребуваність різних спеціалізацій:

▪️розробник програмного забезпечення (Software Developer) — ця спеціальність залишається однією з найбільш популярних в ІТ-індустрії; спеціалісти цього фаху займаються розробкою програмного забезпечення для різних структур, операційних систем, вебсторінок тощо;

▪️аналітик даних (Data Analyst) — ця спеціальність вимагає вміння аналізувати великі обсяги даних і знаходити в них корисну інформацію;

▪️розробник вбудованих систем (Embedded Developer) — це спеціаліст, який займається розробкою вбудованого програмного забезпечення;

▪️інженер зі штучного інтелекту (AI Engineer) — ШІ є однією з технологій майбутнього, і вимоги до фахівців з цієї спеціальності будуть зростати;

▪️UX/UI дизайнер — користувацький досвід та дизайн інтерфейсів є ключовими факторами для успішності веб- та мобільних додатків.

ІТ-спеціалізації з дефіцитом фахівців:

▪️фахівці з кібербезпеки (Cybersecurity Specialists) — зростання кіберзагроз підвищує попит на спеціалістів з кібербезпеки;

▪️інженери з машинного навчання (Machine Learning Engineers) — зростає попит і на фахівців з аналізу даних та розробки алгоритмів машинного навчання;

▪️фахівці з хмарних технологій (Cloud Computing Specialists) — зростає попит на фахівців, які володіють навичками роботи з хмарними платформами;

▪️DevOps-інженери — зростає попит на фахівців, які можуть поєднувати розробку та системне адміністрування для підвищення ефективності процесів.

«Ці тенденції свідчать про необхідність адаптації освітніх програм та професійного розвитку до сучасних вимог ринку праці в ІТ-сфері», — підсумував колишній ректор ХНУРЕ.

Що думають про IT-освіту в топових українських компаніях?

У представників провідних українських IT-компаній ми запитали про розвиток їхніх освітніх напрямків, популярні спеціальності, а також про ставлення до університетської освіти в Україні. Ось, що з цього вийшло👇

Коментар від керівника ЕРАМ Campus UA Дениса Гриньова:

Денис Гриньов, керівник ЕРАМ Campus UA, віцепрезидент з освітніх питань Асоціації «ІТ Ukraine»; фото з сайту DOU

«Сьогодні ринок освітніх послуг пропонує багато варіантів опанувати ІТ-професію, як від державних навчальних закладів, так і приватних провайдерів. В нашій компанії також є навчальний центр EPAM Campus, який пропонує навчання за близько 40 ІТ-напрямами для різного рівня підготовки. Це найбільший корпоративний навчальний центр в країні, який безплатно навчає та наймає. Минулого року завдяки програмам EPAM Campus до компанії на позицію молодших спеціалістів потрапили 508 українців. Втім варто підкреслити важливість університетської освіти, яка дає фундаментальну підготовку, без якої здобути нову професію складно.

Ми рекомендуємо студентам приходити на програми EPAM Campus не раніше третього курсу, опанувавши ази комп’ютерних наук. Кандидату, який не має базової університетської освіти, доводиться багато надолужувати, рівень його знань може значно відрізнятися від рівня студентів профільних факультетів. Ми бачимо, що система освіти намагається адаптуватися і реагувати на потреби ринку. Наше спільне завдання з ЗВО — підготувати нове покоління айтівців, що будуть посилювати репутацію українського ІТ на світовому ринку.

Щоб покращити рівень ІТ-освіти в країні, ми багато співпрацюємо з університетами. ЕРАМ має понад 50 партнерств, які передбачають взаємодію у сфері матеріально-технічного забезпечення та реалізації навчальних ініціатив. Фахівці ЕРАМ допомагають оновлювати навчальні програми, проводять стажування для викладачів, події для студентів.

Найкраще у підготовці фахівців працює поєднання формальної (фундаментальної-академічної) освіти, яку пропонують університети, та неформальної (прикладної-практичної) освіти, яку пропонують бізнеси: теоретичні знання посилюються практичними програмами спеціалізації.

У 2024 році через навчальні програми EPAM Campus до компанії найчастіше долучалися інженери розробники (31%) за напрямками Java, Javascript, .NET, а також спеціалісти з Data (21%) та тестувальники (21%).

У 2025 році прогнозуємо збільшення попиту на джуніор спеціалістів як в компанії, так і на ринку загалом. Тому очікуємо тисячі кандидатів, охочих навчатися на програмах EPAM Campus. У випускників, які успішно опанують ці програми, є можливість долучитися до ІТ-сфери. 800 таких випускників плануємо перевести на проєктні позиції в EPAM.

Також продовжуватимемо реалізовувати соціальні освітні проєкти, як от стажування для вчителів та викладачів Teachers Internship, програму «ІТ для ветеранів», профорієнтаційну ініціативу для старшокласників EPAM Pre-Junior Program, програму eKids, до якої долучаються діти з родин у складних життєвих обставинах, зокрема діти Героїв, а також програму навчання цифрової грамотності EPAM eSenior Program — для людей старшого покоління. А ще розробляємо пілот спеціального проєкту для українців, які рятуючись від війни опинилися за кордоном, але хотіли б опанувати ІТ-професію та в майбутньому повернутися додому в Україну.

У співпраці з Американським університетом в Україні EPAM пропонуватиме охочим бакалаврські програми EPAM School of Digital Technologies та окремі курси за напрямами Business Analysis, Solution Architect, Product Management тощо».

Коментар від Talent Acceleration Center Director у SoftServe Андрія Переймибіди й керівниці освітніх партнерств компанії в Україні Ольги Долі

Андрій Переймибіда, Talent Acceleration Center Director у SoftServe; Ольга Доля, керівниця освітніх партнерств SoftServe в Україні

Андрій Переймибіда: «Варто розглядати університетську освіту не як застарілий інститут, а як потужний фундамент, на який ефективно накладаються додаткові практичні навички. Саме тому SoftServe роками вибудовує відносини з профільними університетами — тільки в Україні ми маємо 67 партнерів серед закладів вищої освіти. Саме для підготовленої аудиторії найкраще працює проєктне навчання, що дозволяє долучитися до командної розробки та додати цю роботу до свого портфоліо.

Чи можна обійти університетську освіту та одразу отримати необхідні навички? Так, але це вимагатиме значних зусиль у самостійному навчанні або навчанні з досвідченими менторами. У будь-якому випадку, це не відбувається за 2-3 місяці. Освітні програми, які пропонує SoftServe Академія, включають повноформатні курси тривалістю 6-8 модулів, що дозволяє студентам гнучко будувати навчальний шлях, обираючи свою швидкість навчання. Що ж до коротких курсів — вони чудово працюють як точкове доповнення до вже набутих знань, допомагаючи опанувати нову технологію, мову програмування чи цікавий напрямок».

Ольга Доля: «Ми бачимо, як швидко змінюються технології та вимоги до фахівців, і наша мета — адаптувати освітні програми під ці зміни. Університети залишаються для компанії ключовим джерелом технічних спеціалістів, а SoftServe — надійним партнером, що ділиться досвідом, знаннями та можливостями. На сьогодні SoftServe співпрацює з 67 закладами вищої освіти у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та інших містах.

Нещодавно до партнерської мережі компанії долучилися Київська школа економіки (KSE), Приазовський державний технічний університет з Маріуполя та Національний університет «Одеська політехніка». А ще SoftServe допомагає модернізувати університетську інфраструктуру. Зокрема, у 2024 році ми долучилися до відкриття науково-технічного хабу та комп’ютерної лабораторії у Дніпрі, Robotics Lab у Львові.

Для студентів партнерських університетів ми пропонуємо грантові освітні програми, практику та стажування, а також організовуємо воркшопи, вебінари, хакатони. Важливим напрямом є і співпраця з викладачами, адже саме вони є рушіями якісних змін в освіті. У SoftServe ми сповідуємо культуру ділитися своїми знаннями та експертизою як всередині, так і назовні, аби зміцнювати та розвивати українську ІТ-спільноту».

Андрій Переймибіда: «Компанія розвиває ІТ-освіту з 2005 року, і за цей час ми напрацювали унікальний досвід у підготовці спеціалістів. SoftServe Академія працює онлайн, використовуючи всі переваги дистанційного навчання. Серед найпопулярніших напрямків залишаються тестування, фронтенд-розробка, Java, .NET, Python та автоматизоване тестування.

Дуже популярно мати широку підготовку як full-stack, незалежно від основної спеціалізації. Також зростає попит на DevOps, який традиційно перебуває на стику технологій і зараз активно інтегрує напрям інформаційної безпеки. Штучний інтелект стає невіддільною частиною ІТ-екосистеми — від впевненого користування для кожного до методів розробки ШІ, включаючи машинне навчання та аналіз даних.

Розширюються і можливості програмування no-code/low-code, зокрема через популяризацію Power BI для аналізу та візуалізації даних. Також зростає інтерес до роботи з обладнанням — у сферах робототехніки та інтернету речей. Перелік перспективних технологій постійно змінюється, але ми продовжуємо аналізувати ринок і адаптувати освітні рішення».

Ольга Доля: «Зараз ми спостерігаємо кризу через відтік талановитої молоді за кордон. Кількість абітурієнтів у 2024 році зменшилася на понад 30%, і це здебільшого стосується студентів із високим рівнем знань і володінням англійською мовою. Ця ситуація ставить перед нами виклик: зберегти таланти в Україні та забезпечити їм умови для розвитку саме тут.

Тому SoftServe продовжує системно інвестувати в освіту, співпрацювати з університетами, розвивати нові актуальні напрямки в SoftServe Академії. У 2025 році ми посилимо фокус на таких інноваційних напрямах, як Robotics, Data Science і R&D, які активно розвиваються в компанії. Маємо потребу у фахівцях цих напрямів, тому прагнемо готувати молодь до викликів».

Андрій Переймибіда: «Зараз популярності набирає напрямок апскілінгу, тож ми розробили спеціальну підписку для наших студентів Skill Gym, яка дозволяє підтримувати знання і навички у всіх популярних технологічних напрямках. Наша аудиторія — це студенти технологічних ЗВО, люди, які починають з нуля, так і ті, хто підтримує свої знання та розвивається в ІТ».

Коментар від IT-компанії Intellias:

Українська ІТ-компанія Intellias; фото — The Ukrainians

«У сучасному конкурентному середовищі фундаментальна освіта, зокрема університетські знання з математики та точних наук, значно підвищує шанси на успішну кар'єру в IT. Вивчення лише мов програмування на короткострокових курсах може не забезпечити достатнього рівня підготовки для амбітного професійного зростання. Водночас здобуття практичного досвіду дозволяє випускникам не тільки отримати навички, а й швидше визначитися з напрямком подальшого розвитку в професії.

Intellias реалізовує та підтримує освітні ініціативи для початківців у сфері ІТ: запускає власні навчальні програми, співпрацює із закладами вищої освіти, зокрема, з ЛНУ ім. Івана Франка, УКУ та Львівською політехнікою.

Компанія також організовує регулярні вебінари на технічні та нетехнічні теми у межах власного освітнього хабу IntelliStart, створеного для навчання студентів, початківців та світчерів в IT. Що стосується університетів — ми підтримуємо їхні ініціативи, так зʼявилися такі спільні проєкти із закладами вищої освіти, як IntelliMapLab та IntelliDrive.

В компанії діє і Juniors Hiring Program. Вона дає змогу розробникам і розробницям з невеликим досвідом або без комерційного досвіду, які подаються на Associate/Junior вакансії, отримати менторську підтримку від досвідчених інженерів та інженерок компанії. Під час проходження 3-місячного повноцінного стажування на реальному проєкті джуніори отримують важливі галузеві знання та вивчають спеціалізовані технології.

У 2025 році Intellias продовжить розвивати та підтримувати освітні проєкти для початківців у сфері ІТ та співпрацю із закладами вищої освіти. Зокрема, наразі відбувається формування наступної групи IntelliMapLab. Наші колеги долучаються в ролі спікерів до подій, які організовують університети. А ще плануємо вебінари на технічні та soft skills тематики в нашому освітньому хабі IntelliStart».

Коментар від IT-компанії Genesis:

Українська ІТ-компанія Genesis

«Для нас як для бізнесу університетська освіта залишається важливим фактором. Курси та інші короткострокові програми можуть покрити розуміння ніші та навчити конкретних навичок. Однак вони не можуть замінити фундаментальну академічну освіту, яка допомагає кандидатам швидше опановувати нові технології й інструменти, які змінюються.

IT-ринок напряму залежить від рівня освіти в країні. Ми бачимо, що пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення негативно вплинули на рівень знань студентів та випускників, які подаються на вакансії. Ми, як українська компанія з головним офісом у Києві, наймаємо та довгостроково плануємо операції саме тут. Тому крім розробки власних освітніх курсів, ми інвестуємо у співпрацю з університетами.

Компанія підтримує довгострокову співпрацю з університетами та державою задля зміцнення ринку продуктового IT в Україні. Цим вектором роботи займається окремий напрям — Genesis for Universities.

Серед проєктів напряму: система Всеукраїнських освітніх курсів про продуктове ІТ; участь у розробці й оновленні окремих навчальних дисциплін та освітніх програм; підсилення академічної експертизи викладачів ЗВО; щорічні безоплатні короткострокові програми неформального навчання з університетами-партнерами — КНУ імені Тараса Шевченка, КПІ імені Ігоря Сікорського, НаУКМА, KSE, УКУ.

Від 2019 року у межах партнерства з ЗВО Genesis успішно долучилась до розробки та проведення понад 20 різних дисциплін в освітній процес у напрямах iOS, DevOps, Back-end, GameDev, Product & Business Analytics.

Також компанія розвиває Genesis Academy — екосистему безоплатних освітніх можливостей для українців у різних сферах продуктового ІТ-бізнесу. Тут навчання доступне за 12 напрямами продуктового ІТ-бізнесу: Marketing & Comms, Analytics, Design, Product, BizDev & Investments, Front-End, Back-End, Recruiting, QA, DevOps, Operations, Legal & Compliance.

Освітні програми академії орієнтовані на фахівців різних грейдів: початківців, світчерів та спеціалістів з досвідом. Участь в усіх форматах Genesis Academy є безоплатною, однак потрібно пройти попередній відбір.

Сьогодні найбільш затребуваними освітніми напрямами є продакт, розробка, маркетинг, аналітика та дизайн. Глобальна мета освітнього департаменту Genesis — створити найбільшу екосистему навчальних ініціатив із продуктового ІТ в Україні. Протягом наступних років ми плануємо збільшити обсяг україномовного контенту та масштабувати кількість якісних освітніх програм. У 2024 році було запущено онлайн-платформу INTRO by Genesis, яка містить професійні роадмапи з освітніми матеріалами для розвитку відповідних навичок. У 2025 ми плануємо допомогти кар'єрним центрам університетів-партнерів ефективно використовувати цю платформу і створити аналітичні інструменти».

Коментар від IT-компанії GlobalLogic Ukraine:

ІТ-компанія з розробки ПЗ GlobalLogic

«В Україні ми маємо 26 університетів-партнерів, що готують технічних фахівців: КПІ імені Ігоря Сікорського, КНУ імені Тараса Шевченка, «Львівська Політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», ХНУРЕ. Основні напрями співпраці — актуалізація навчальних програм, відкриті лекції й заходи для студентів, спільні навчальні програми, підтримка викладачів. Найбільше молодших спеціалістів у 2024 році долучились до напряму QA, він був найпопулярнішим. Затребуваними стеками, як і до війни, залишаються: Python, QA, DevOps, .NET.

В найближчому майбутньому компанія продовжуватиме діяльність по ключових напрямках: підтримка співпраці з університетами; запуск GL BaseCamp для початківців в IT по напрямках: С, C++, Linux/Networking і тд; залучення студентів партнерських університетів до розробки PoC проєктів, які допоможуть початківцям отримати практичний досвід; організація Trainee програми для студентів та початківців в IT.

Також варто зазначити, попри те, що в компанії є різноманітні проєкти з різними технологіями, ми будемо продовжувати популяризувати та просувати Embedded напрямок серед студентів та початківців, щоб залучати ще більше талантів до Embedded розробки».

Поділитися:
Посилання скопійовано