У 2014 році, коли через зараз вже майже забуті успіхи кінокоміксів Marvel та Disney було модно робити власні кіновсесвіти, керівництво Universal Pictures задумало створити власний всесвіт класичних монстрів. Однак перший же фільм "Мумія" / The Mummy (2017) з Томом Крузом у головній ролі виявився настільки провальним з усіх боків, що від ідеї "Темного Всесвіту" миттєво відмовилися. Замість цього в Universal Pictures вирішили сфокусуватися на окремих, але якісних стрічках.
Завдяки цьому глядачі отримали щонайменше "Людину-невидимку" / The Invisible Man (2020), яка бере класичного "монстра", щоб розповісти актуальну історію про газлайтинг. Режисер картини Лі Воннелл отримав визнання глядачів та критиків, які почали очікувати нових цікавих звершень митця. "Вовкулака" / Wolf Man – це якраз наступний фільм режисера. Який точно вийшов простішим та нуднішим, однак все ще вдало поєднує класичних монстрів з актуальними, сучасними сенсами.
| Назва | "Вовкулака" / Wolf Man |
| Жанр | фільм жахів, трилер |
| Режисер | Лі Воннелл |
| У ролях | Крістофер Ебботт, Джулія Гарнер, Сем Джагер, Матильда Ферт |
| Студії | Blumhouse Productions, Universal Pictures |
| Хронометраж | 1 година 43 хвилини |
| Рік | 2025 |
| Сайт | IMDb |
Письменник Блейк (Крістофер Ебботт) у дитинстві потерпав від вкрай суворого виховання з боку батька, який старанно захищав сина від загадкового створіння, що мешкало в лісах біля їхнього будинку. Блейк покинув рідний дім та батька, обравши велике місто. Також він встиг створити власну родину – завдяки дружині Шарлотті (Джулія Гарнер) та доньці Джинджер (Матильда Ферт). У Блейка з Шарлоттою не все ідеально в сумісному житті, однак офіційна звістка про смерть батька головного героя змушує їх забути про негаразди. Всі троє вирушають з Сан-Франциско до Орегону, в рідний дім Блейка. Поїздка швидко перетворюється на боротьбу за виживання, коли родина Блейка зіштовхується з загадковою твариноподібною істотою. Остання поранила Блейка, через що той також починає перетворюватися на щось моторошне.
Образ перевертня, як і багато інших класичних монстрів, можна трактувати по-різному. Наприклад, його можна сприймати як домінування тваринних інстинктів людини над розумом. Ще один можливий варіант – зміна колись близької людини до невпізнанності, що завжди викликає відразу і щирий страх. Саме на останньому фокусується "Вовкулака" 2025 року, і іншого від Воннелла ніхто й не очікував.
Однак нова робота режисера стає заручницею очікувань, а порівнянь з "Людиною-невидимкою" ніяк не уникнути і "Вовкулака" / Wolf Man все ж відчутно програє попередній роботі автора. Історія Сесілії, яку намагався звести з розуму вчений Едріан, працювала на багатьох рівнях і лякала перш за все реалістичністю, жахом майже побутового рівня, який через це ставав більш відчутним та вагомим. "Вовкулака" йде шляхом ще більшого спрощення – але через це істотно обмежує простір для цікавих художніх, сюжетних та стилістичних рішень.
Майже весь сюжет – це одна довга ніч родини наодинці з монстром. Зазвичай автори історій про перевертнів полюбляють занурюватися у фольклор або розповідати про цілі громади та комуни крізь призму протистояння людей і монстрів. У "Вовкулаці" / Wolf Man нічого такого немає: критичних ситуацій мало, а якщо підходити зовсім жорстко, то взагалі одна, просто довга; стосунки персонажів та їхні біографії не поповнюються цікавими моментами. Через це під час перегляду дуже легко занудьгувати.
При цьому самого титульного вовкулаки в кіно майже немає, а його образ у трейлерах у багатьох людей не викликав захоплення через занадто сильну схожість з людиною. Але після перегляду якраз до цього, – відверто кажучи, ключового для фанатів фільмів про монстрів, – моменту питання зникають. Адже центр всієї кінострічки – це не боротьба за життя, не вивчення монстрів чи існування поряд з ними, а саме перетворення колись знайомої людини на щось цілковито чужорідне.
"Вовкулака" / Wolf Man акцентує увагу глядачів на змінах у поведінці та фізіології Блейка, з останнім взагалі не соромлячися показувати жахливі та огидні кадри. Поступово навіть колірна палітра та звуковий дизайн починають демонструвати прірву, що зростає між головним героєм та його родиною. Процес перетворення займає відчутну частину хронометражу, за цей час роль Блейка в сценарії декілька разів зміниться, що змусить Шарлотту та Джинджер швидко адаптуватися під нові умови. Ролі та архетипи у сценарії поступово трансформуються. Це важко простежити поверхневим поглядом, однак саме перетворення – це вісь, на яку нанизуються інші елементи "Вовкулаки".
Пересічному глядачеві, який просто полюбляє класичні історії, де монстри вбивають людей (чи навпаки), "Вовкулака" / Wolf Man навряд чи сподобається. Він занадто монотонний і дивний, ніби зовсім не про те, що намагається рекламувати у трейлері. Окремо прикро, що красу природи, яку активно люблять використовувати в подібних фільмах жахів, знімальна команда майже не демонструє. Намагаючися прибрати все зайве та спрямувати увагу глядачів на конкретну тему у всій її огидності, "Вовкулака" ніби втратив щось критично важливе для масової аудиторії.
Останнє особливо відчувається під час фінального акту історії, яка після неоднозначного, але оригінального вектора розвитку повертається на рейки шаблонних горорів. Тут вам і дивовижні збіги, і відчутні зволікання, навіть дурість героїв, і атмосфера, яку всі відчували буквально сотні разів. Таке відчуття, ніби керівництво Blumhouse Productions втрутилося у виробництво кіно та ідеї режисера, щоб підігнати їх під власні стандарти. Які, відверто кажучи, за нескінченною плеядою "Астралів" набридли.
"Вовкулака" / Wolf Man – беззаперечно непогане кіно, але важко окреслити чітку аудиторію, якій його варто радити. Втім, одного разу Воннелл вже перетворив бюджет з $7 млн на $144,5 касових зборів. Цілком ймовірно, що навіть з більшим бюджетом у $25 млн режисер зможе принести студії відчутні прибутки. Адже за сучасними стандартами кіновиробництва це все ще відносно невеликі гроші за цілком гідний фільм.