Ґай Річі, котрого і раніше нерідко порівнювали з Квентіном Тарантіно, зробив кіно, яке не оминуть порівняння з "Безславними виродками". При цьому на відміну від останніх, котрі були цілковито вигаданою історією (навіть не стільки альтернативною реальністю, скільки нарочито кривавою казкою про "історію", місцями зухвалою, місцями веселою, місцями щиро страшною), "Міністерство неджентльменської війни" / The Ministry of Ungentlemanly Warfare повністю засновано на реальних подіях і реальній операції під керівництвом Черчилля (і цікаво, що Тіль Швайґер знявся в обох стрічках, але у Тарантіно зобразив одного з безславних месників, що зрізають з нацистів скальпи, а у Річі – центрального нациста).
| Назва | "Міністерство неджентльменської війни" / The Ministry of Ungentlemanly Warfare |
| Жанр | воєнний екшн, шпигунський екшн, історичний, комедія, чорна комедія |
| Режисер | Ґай Річі |
| У ролях | Генрі Кавілл, Ейса Гонсалес, Алан Рітчсон, Генрі Голдінг, Алекс Петтіфер, Гіро Файнс-Тіффін, Тіль Швайґер, Кері Елвес, Бабс Олусанмокун, Фредді Фокс, Рорі Кіннір та інші |
| Студія | Lionsgate |
| Хронометраж | 2 години |
| Рік | 2024 |
| Сайт | IMDb |
Дія розгортається на початку Другої світової, коли Гітлер ще пропонував Англії мирну угоду, але робив це, звісно, з позиції нахабної сили, і палата лордів одностайно прагнула прийняти нацистську пропозицію на відміну від Вінстона Черчилля, що одразу вважав фюрера божевільним садистом-фанатиком, якому в жодному разі не можна вірити. На той момент нацистські підводні човни окупували прибережні води Атлантичного океану так, що американські гуманітарні кораблі не могли дістатися портів Британії, і прем’єр-міністр чудово розумів, що якщо не звільнити морський шлях, то військова американська допомога тим паче не надійде.
Саме тоді Черчилль, ризикуючи кріслом, створив таємне Управління спеціальних операцій задля проведення несанкціонованих шпигунських та диверсійних місій в окупованій нацистами Європі. І оскільки німці грали хитро, підступно, нечесно, не за правилами (приміром, розташовували свої кораблі у водах "нейтральної" Іспанії, які атакувати було зась), Черчилль так само дозволив собі діяти поза законом.
Тож у "Міністерстві неджентльменської війни" (назва говорить сама за себе, хоча головний герой у виконанні Генрі Кавілла все одно звертається до своєї команди виключно як до "джентльменів") нам розказують і показують, як Черчилль зібрав невелику групу людей ("недружніх до правил", з "алергією" на офіційні накази), аби ті дісталися на риболовному судні під прикриттям "цивільних шведських моряків" іспанських берегів і підірвали там два німецьких буксири й один італійський корабель "Герцогиня". На його борту знаходилося спорядження для підводних човнів, зокрема вкрай необхідні фільтри для повітря, без яких нацистським субмаринам в Атлантиці доведеться спливти на поверхню і стати відкритими та вразливими для атак англійських есмінців.
Історично та тематично "Міністерство неджентльменської війни" знаходиться в одній "гавані" з британською картиною 2021 року "Операція „М'ясний фарш“, де йшлося про іншу так само реальну і зухвалу спецоперацію під "крилом" Черчилля, що мала на меті за допомогою фальшивого закодованого повідомлення й одного… трупа-утопленика дезінформувати німців і приховати вторгнення союзників на Сицилію. В обох фільмах, до речі, фігурує персонаж Ян Флемінг, тільки, звісно, у виконанні різних акторів, тобто той самий Флемінг, що був реальним британським шпигуном, а потім став письменником-автором вигаданих шпигунських романів про Джеймса Бонда.
Проте стилістично, за настроєм і характером "Міністерство неджентльменської війни" завзято й задиракувато, дико й психовано мочить нацистів в одному загоні з лейтенантом Альдо Рейном та іншими "безславними виродками". І можна сказати, що герой Генрі Кавілла римується з героєм Бреда Пітта, на місці штандартенфюрера Ганса Ланди у виконанні Крістофа Вальца – антагоніст в обличчі Швайґера, а героїня Ейси Гонсалес, яка є і єврейкою-месницею, і завербованою актрисою на спецзавданні, — це одночасно і Шошанна (Мелані Лоран), і кінозірка Бріджет фон Хаммерсмарк (Діана Крюгер).
Так само як Тарантіно, звернувшись до нібито серйозної воєнної історії та делікатної єврейської теми, все одно лишився Квентіном Тарантіно, тобто цілковито зберіг у фільмі своє творче авторське "я", точнісінько так і Ґай Річі залишився повністю вірним собі. Тож не варто здіймати брови, чуючи діалог між двома шпигунами, що намагаються поєднати важку готовність жертвувати собою заради благої справи з легким гедонізмом, про "неапетитну" дилему, котра скінчиться або британською перемогою і єдиним меню "риба з картоплею", або німецькою перемогою і єдиним меню "сосиски з капустою". І так само не варто здіймати брови, коли пірат-аристократ на боці хороших хлопців каже, що "ненавидить нацистів не за нацизм, а за хамство". Адже головне, що ненавидить.
За шармом у команді "виродків за версією Річі" перше та друге місця посідають кремезні та величезні: Генрі Кавілл, звільнений з-під трибуналу майор, який "на килимі" у вищого військового керівництва замість запропонованої чашки чаю безцеремонно "пригощається" скотчем, сигарами, цупить запальничку і "приймає в дар" зняте з бригадира пальто після слів "Мені б таке пальто…"; і зірка серіалу "Річер" Алан Рітчсон, височенний та широченний данець-блондин, який в дитинстві боровся у лісі з ведмедями, а тепер ріже та проштрикує стрілами звірів-арійців і завжди доброзичливо посміхається. Задніх пасе найменш харизматичний стратег у виконанні Алекса Петтіфера, котрий взагалі здається зайвим і непотрібним (і даремно врятованим з нацистського полону) аж допоки не видає… стратегічну ідею.
Є одна принципова різниця між "Безславними виродками" і "Міністерством неджентльменської війни". Перші відверто брешуть про історичні події, але роблять це так, що історія здається майже реальною чи принаймні такою, в яку всіма антифашистськими фібрами хочеться повірити. Друге навпаки, розповідає правду, проте таким чином, що в неї неможливо повірити, принаймні у тій сервіровці, в якій вона подана. Але в обох випадках час за винищенням карикатурних гітлерівців проходить грайливо і зі смаком.