З відключеннями електроенергії час роботи ноутбуків від батареї стає чи не найголовнішим їхнім параметром. Сьогодні ми познайомимося з ASUS Vivobook S 16 OLED — попри дуже тонкий і легкий корпус і потужну платформу, він пропонує дуже гарну автономність.
Характеристики ASUS Vivobook S 16 OLED
| Модель | ASUS Vivobook S 16 OLED S5606MA |
| Дисплей | OLED, 16”, 3200х2000, співвідношення сторін 16:10, частота оновлення 120 Гц |
| Процесор | Intel Core Ultra 9 185H |
| Оперативна пам’ять | 16 ГБ LPDDR5X |
| Сховище | 1 ТБ M.2 NVMe PCIe 4.0 SSD |
| Графіка | Intel Arc Graphics |
| Порти | 2x USB 3.2 Gen 1 Type-A, 2x Thunderbolt 4 з підтримкою Display Port та Power Delivery, HDMI 2.1, комбінований аудіороз’єм 3.5 мм, картридер Micro SD |
| Бездротові модулі | Wi-Fi 6e 2*2 + Bluetooth 5.2 |
| Камера | Full HD, підтримка Windows Hello, захисна шторка |
| Аудіо | Вбудовані стереодинаміки та мікрофон |
| Клавіатура | Клавіші острівного типу з однозонним RGB-підсвічуванням |
| Акумулятор та зарядка | 75 Вт·год, блок живлення 90 Вт |
| Розміри | 35,4x24,7x1,4~1,6 см |
| Вага | 1,5 кг |
Комплектація
Разом з ноутбуком у коробці можна знайти лише необхідний мінімум: зарядний пристрій, кабель живлення та інструкцію користувача. Зважаючи на кількість роз'ємів (включно з повнорозмірними HDMI та USB, що в моделях такого розміру зустрічається не дуже часто), додаткові аксесуари для підключення периферії користувачеві навряд чи знадобляться.
Дизайн та компонування
Ми вже звикли, що лінійка Vivobook це тонкі та легкі моделі, і Vivobook S 16 OLED “тримає планку”: його корпус завтовшки 1,5 см, а важить ноутбук лише 1,5 кг — і це при повністю алюмінієвому корпусі. Модель пропонується у двох колірних варіантах: чорному (Neutral Black) та синьому (Mist Blue), до нас на огляд потрапив другий варіант.
Відразу зауважимо, що колір корпусу — скоріше сірий з легким синім відтінком, і про те, що це саме “синя” модель, першою чергою свідчать блакитні клавіші у клавіатури та їхнє синє підсвічування.
Рамки навколо екрана дуже тонкі: ~4,5 мм по боках та 9 мм зверху, загалом екран займає 89% площі кришки. Об’єктив вебкамери можна закрити фізичною “шторкою” яскраво-помаранчевого кольору — завдяки цьому користувач одразу звертає увагу на те, відкрита вона чи закрита.
Корпус відчувається міцним, він не вигинається й не скрипить. Відкрити кришку однією рукою досить легко, притримувати “базу” не потрібно. Максимальний кут відкриття становить 180° - тож за бажанням екран можна повністю покласти на робочу поверхню. Петлі шарнірів досить тугі, вони добре фіксують екран у будь-якому положенні.
Всі інтерфейсні роз’єми розташовані на бічних панелях: ліворуч можна знайти повнорозмірний HDMI 2.1, два Thunderbolt 4 з підтримкою Display Port та заряджання, картридер Micro SD і комбінований аудіороз’єм 3.5 мм. На правій бічній грані - два порти USB 3.2 Gen 1 Type-A.
Вентиляційні отвори розташовані знизу та позаду, тож гаряче повітря виходить переважно за кришкою, а не по боках, і не спричиняє дискомфорту під час використання миші.
Клавіатура, тачпад
ASUS Vivobook S 16 OLED оснащений клавіатурою острівного типу, хід клавіш як для ноутбука досить непоганий — 1,5 мм, і абсолютно безшумний. Клавіатура повноцінна, з додатковим цифровим блоком — він значно вужчий, ніж у десктопних клавіатур (45 мм), але це несуттєво впливає на зручність його використання.
Основний блок клавіш майже таких самих розмірів, що й у десктопних клавіатур — трохи менше ніж 27 см у ширину, тому для друку наосліп наново звикати до іншого розташування клавіш та їхнього розміру не треба. Під час друку корпус не прогинається — щоб змусити його це зробити, треба навмисно й досить сильно надавити на клавіатуру.
Розкладка — майже стандартна ANSI, з довгим лівим Shift та однорядним Enter. Блок керування стрілками врізаний в основний блок, під правим Shift — заради цього довелося зменшити пробіл та змістити ліворуч правий Alt. Правий Ctrl при цьому відсутній — замість нього у Vivobook S 16 OLED на клавіатурі присутня клавіша для запуску застосунку Copilot.
Кнопка увімкнення розташована у правому верхньому куті, в один ряд із верхніми клавішами, одразу над NumLock. В цій моделі вона не втоплена в корпус, тож є ненульовий шанс промахнутися і випадково натиснути на неї замість NumLock. Сканеру відбитків пальців у Vivobook S 16 OLED немає.
У клавіш є RGB-підсвічування з трьома ступенями інтенсивності та можливістю повного вимкнення. Ноутбук підтримує Windows Dynamic Lighting, тому для налаштування поведінки підсвічування додаткове програмне забезпечення не потрібне — воно виконується у налаштуваннях системи: “Пуск” — “Налаштування” — “Персоналізація” — “Динамічне освітлення” (Start - Settings - Personalization - Dynamic Lighting).
Підсвічування досить помірне, і на світлих клавішах за яскравого освітлення його майже не видно — але у темній кімнаті воно набагато краще вкидається в очі.
Тачпад дуже великий - 150x99 мм, як зазначає виробник, це на 40% більше за моделі Vivobook минулого покоління. Клавіші миші натискаються м'яко, з відчутним “кліком”, і несподівано досить великим ходом.
Екран
В ASUS Vivobook S 16 OLED використовується 16-дюймова OLED-панель виробництва Samsung (ATNA60BX01-1) з роздільною здатністю 3200х2000 пікселів, співвідношенням сторін 16:10 та частотою оновлення 120 Гц. Щільність точок ~236 PPI, розмір точки становить 0,1077 мм — загалом зображення дуже щільне, розгледіти окремі точки практично неможливо.
Крім того, у модельному ряді є конфігурації з OLED-панелями менших діагоналей - 14” та 15,6”, з роздільними здатностями від 1920х1200 до 2880х1800 точок.
Утиліта MyASUS дозволяє обирати різні відеорежими Splendid — “Звичайне”, “Жваве”, Manual (дозволяє вручну регулювати колірну температуру) та Eye Care (зменшує частку синього у підсвічуванні, також дозволяє вручну змінювати його ступінь).
Крім того, у цьому ж розділі можна окремо обирати колірну гамму — виробник пропонує емуляції основних колірних просторів sRGB і DCI-P3, розширену версію останнього — Display-P3 та Native (повне охоплення без будь-яких обмежень).
Гамма Native повністю покриває колірні простори sRGB та DCI-P3 (97% Adobe RGB), в sRGB охоплення дуже точно емулює розміри цього простору (75% DCI-P3 та 75% Adobe RGB). В DCI-P3 ми знов-таки бачимо повне покриття sRGB та DCI-P3 (93% Adobe RGB), а от варіант Display P3, попри його опис (“ширша гамма реалістичних кольорів” у порівнянні з “стандартні кольори кінотеатру” для DCI-P3) ми бачимо дещо зменшене охоплення: 99% DCI-P3, 89% Adobe RGB.
Зазначимо, що хоча режим “Жваве” і пропонує яскравіше зображення, але його якість і точність передачі кольорів у ньому гірші, ніж у “Звичайне”, тож ми б радили використовувати саме останній, у зв'язці з колірною гаммою Native. В такому випадку ми маємо дуже високу точність кольоровідтворення: середнє значення ΔE на рівні одиниці, максимальне - нижче трьох.
Гамма в цьому режимі майже ідеально відповідає стандартному значенню 2,2, колірна температура постійна на всьому діапазоні яскравості та становить 6800-7000K. Це трохи завищене значення у порівнянні зі стандартним 6500K — якщо зображення здаватиметься трохи захолодним, це можна виправити, обравши режим Manual та вручну скорегувавши колірну температуру за допомогою повзунка (регулює в діапазоні від 5600K до 8000K).
Яскравість в SDR-режимі регулюється в діапазоні від 5 до 390 кд/м². Також цей дисплей підтримує режим HDR (у ноутбука є сертифікація DisplayHDR True Black 600): у ньому пікова яскравість може сягати 620 кд/м² - за цими показниками екран дуже схожий на той що ми бачили у Vivobook Pro 15 OLED (де він також був виробництва Samsung). І так само як у нього, якщо в налаштуваннях Windows увімкнути HDR, колірне охоплення для звичайного контенту також звужується до розмірів простору sRGB.
Традиційно для технології OLED, яскравість регулюється за допомогою широтно-імпульсної модуляції, тому на низьких рівнях (нижчих за 120 кд/м²) з’являється ледь помітне мерехтіння дисплея. Втім, яскравість, за якої мерехтіння не відчувається навіть чутливим оком, досить помірна і повністю відповідає яскравості, рекомендованої для роботи в офісі.
Але якщо це стане проблемою для користувача з чутливим зором, який працює за ноутбуком у темній кімнаті, можна скористатись опцією “Затінення без мерехтіння OLED” — по суті, це той самий DC Dimming, який можна зустріти в деяких смартфонах з OLED-екранами.
Відповідний повзунок ефективно знижує яскравість аж до 5 кд/м² без відчутного мерехтіння — щоправда, ця функція не працює з HDR-режимом і не така зручна, як традиційне регулювання яскравості за допомогою гарячих клавіш. Проте якщо ваші очі втомлюються від мерехтіння OLED, ця опція буде незамінною.
Завдяки відсутності додаткового підсвічування OLED-панель демонструє дуже гарні результати в тестах на рівномірність яскравості та постійності колірної температури по всій площі екрану: максимальні коливання цих параметрів не перевищують лічених відсотків (у випадку звичайних LCD-екранів типові відхилення становлять зазвичай понад 10%, якщо не 20%).
Головні переваги OLED над звичайними LCD-дисплеями – це, звісно, абсолютно чорний колір завдяки відсутності додаткового підсвічування у панелі та максимальні кути огляду. При погляді збоку на екран Vivobook S 16 OLED зображення залишається таким же насиченим і майже таким яскравім, що й у звичному положенні за ноутбуком.
Апаратна платформа
У модельному ряді ASUS Vivobook S 16 OLED використовуються процесори Intel Core Ultra 5/7/9; в моделі, що потрапила до нас на огляд, встановлений Core Ultra 9 185H. Це флагманський процесор Core Ultra сімейства Meteor Lake, що був анонсований наприкінці минулого року.
Він має 16 ядер (6 продуктивних і 10 енергоефективних, з яких 8 основних і ще 2 — додаткових, що окремо розташовані на кристалі вводу/виводу) і може обробляти до 22 потоків. Продуктивні ядра можуть працювати на частотах до 5,1 ГГц, ефективні — до 3,8 ГГц. Також до його складу входить вбудована графіка — 8-ядерний ARC GPU, що може працювати на частотах до 2,35 ГГц, і ШІ-прискорювач Intel AI Boost NPU.
Конфігурацій з дискретною відеокартою у Vivobook S 16 OLED не передбачається. Оперативна пам’ять розпаяна на платі, тож додати більше ємності можливості немає. Єдиний доступний варіант - 16 ГБ LPDDR5X, що працює у двоканальному режимі. Також виробник зазначає єдиний доступ варіант накопичувача — це M.2 NVMe PCIe 4.0 SSD ємністю 1 ТБ.
За бездротове з'єднання відповідає модуль Intel AX211: Wi-Fi 6E (802.11ax) (два діапазони) 2*2 + Bluetooth 5.2. Варіанту дротового підключення до локальної мережі у Vivobook S 16 OLED немає.
Продуктивність
Intel Core Ultra 9 185H демонструє високу швидкодію як у комплексних синтетичних бенчмарках, так і суто процесорних тестах - його продуктивність така сама або трохи більша за Intel Core i9-13900H з таким самим TDP (45 Вт). Тож можна зазначити, що платформа ASUS Vivobook S 16 OLED достатньо потужна для комфортної роботи й забезпечення вимог пересічного користувача.
Системним накопичувачем у моделі, що потрапила до нас на огляд, виступає WD PC SN560 NVMe SDDPNQE-1T00-1102 ємністю 1 ТБ виробництва Western Digital. Він демонструє типову для свого класу продуктивність: швидкість читання 5,000 МБ/с, запису — 3,500 МБ/с.
Утиліта MyASUS дозволяє обирати один з чотирьох режимів роботи ноутбука: “Швидкісний”, Performance, “Стандартний” та “Пошепки” (перші два недоступні при роботі від батареї).
Ми порівняли, як працює ноутбук у кожному з них, за допомогою утиліти Cinebench R23 під час навантаження на всі ядра. Як видно з таблиці, система змінює тепловий пакет у межах від 17 до 52 Вт, температура процесора при цьому зростає з 65°C у тихому режимі до 98°C — у “Швидкісному”. Рівень шуму системи охолодження в режимі “Пошепки” виходить дуже помірним, на “максималках” суттєво підіймається, але все одно залишається у межах прийнятного.
| Рейтинг Cinebench R23 | ||||||
| Режим | Значення TDP, Вт | Частоти CPU (продуктивні/ефективні ядра), ГГц | Температура CPU, °С | одне ядро | всі ядра | Рівень шуму, дБ |
| Швидкісний | 52 | 3,4 | 2,8 | 98 | 1850 | 15887 | 51 |
| Performance | 45 | 3,1 | 2,5 | 90 | 1813 | 14823 | 46 |
| Стандартний | 35 | 2,7 | 2,2 | 89 | 1788 | 12817 | 43 |
| Пошепки | 17 | 1,7 | 1,0 | 65 | 1723 | 7426 | 39 |
Стосовно продуктивності: як бачимо, невеличкий приріст є навіть в одноядерному тесті, тоді як у багатоядерному різниця між “Стандартним” і “Швидкісним” виходить досить суттєва. Щодо режиму “Пошепки”, він підійде для випадків, коли важлива не потужність системи, а тривала і тиха робота — наприклад, для інтернету або перегляду відео.
Також ми перевірили, як впливає на продуктивність робота від батареї та наскільки вона відрізняється від роботи при підключенні до електромережі. Як бачимо, в автономному режимі ноутбук у більшості тестів демонструє помітне зниження продуктивності, за винятком хіба що CineBench R23 та ігрових тестів 3DMark, в яких чомусь були отримані навіть трохи вищі показники, ніж при роботі від електромережі.
| Мережа | Батарея | |
| 3DMark (Steel Nomad Light) | 3062 | 3155 |
| 3DMark (TimeSpy) | 3803 | 3957 |
| 3DMark (CPU Profile, max threads) | 7049 | 5746 |
| CineBench R23 (multi thread) | 12817 | 12165 |
| PCMark 10 | 6904 | 4798 |
| Geekbench 6 (CPU) | 2402 | 12558 | 1565 | 9487 |
| Geekbench 6 (GPU) | 34955 | 28644 |
| JetStream 2 | 277298 | 148927 |
| Google Octane 2.0 | 84357 | 58932 |
ASUS Vivobook S 16 OLED не позиціонується як ігрова модель, і за відсутності дискретної відеокарти його результати в іграх очікувано невисокі. Проте за бажанням пограти у не дуже вибагливі ігри у Full HD з середніми налаштуваннями якості графіки все ж можна — хоча й при середньому фреймрейті на рівні 30-40 кадрів/сек.
Продуктивність в іграх, середня якість графіки, 1920х1080 точок (кадри/сек):
Автономність ASUS Vivobook S 16 OLED
Ноутбук оснащений акумулятором ємністю 75 Вт·год — дуже пристойно як для такої тонкої та легкої моделі. При цьому він демонструє дуже добру автономність: за яскравості на рівні 100 кд/м² у батарейному тесті бенчмарку PCMark 10 він пропрацював 10 годин в офісному режимі, трохи більше за 9 годин при перегляді відео та цілих 15 годин — у режимі очікування.
Щодо ігрового варіанту використання, тут ніяких сюрпризів немає — у відповідному тесті ноутбук зміг протриматися трохи більше за півтори години.
