Українська компанія Опендатабот з 2016 року надає українцям доступ до державних даних з основних публічних реєстрів. Вона була заснована у Дніпрі Олексієм Іванкіним та Андрієм Хорсєвим. Використовуючи Опендатабот, українці можуть отримувати сповіщення про суди та борги; перевіряти дані, щоб захиститися від шахраїв та рейдерів; перевіряти транспортні засоби, нерухомість та багато іншого. Сервіс також надає актуальну інформацію про компанії, підприємців, актуальність паспортних даних, а також дозволяє ФОПам подати звіти в податкову та заплатити податки. А ще компанія щотижня аналізує відкриті дані, надаючи свіжу статистику, яка є корисною як для громадян, так і для бізнесу.
Але 19 грудня 2024 року хакери здійснили наймасштабнішу зовнішню кібератаку на держреєстри України. Було призупинено роботу Єдиних і Державних реєстрів, що перебувають у компетенції Міністерства юстиції. Йдеться про Єдиний державний реєстр судових рішень; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Автоматизовану систему виконавчого провадження. Внаслідок атаки також була паралізована робота Органів реєстрації актів цивільного стану.
Ми поговорили з CEO та засновником Опендатабота Олексієм Іванкіним про відкриті дані, наслідки кібератаки на держреєстри, роботу його компанії під час війни, штучний інтелект, рейдерство та плани на 2025 рік.
Кібератака на державні реєстри
За словами Олексія Іванкіна, через кібератаку частина держреєстрів перестала працювати ще зранку 19 грудня 2024 року. «В Україні є когорта людей, яка вважає, що чим гірше, тим краще: бо вони давно казали, що все робиться невірно. Моя інформаційна бульбашка переповнена цими людьми. Ми всі розуміємо, що реєстри — це важливо. Опендатабот працює з цими реєстрами. Ми бачимо, що таке робота без реєстрів та що таке якісна робота з реєстрами. Наприклад, у 2017 році ми знайшли, що з Єдиного державного реєстру (ЄДР) можна видалити компанію. Потім це було заборонено указом президента. І зараз, коли ми без реєстрів, ми ще раз зрозуміли, як це важливо, щоб держава приділяла максимальну увагу як даним, так і тому, як ці дані оновлюються, як вони зберігаються та захищаються», — зазначив CEO та засновник сервісу Опендатабот.
Команда Опендатабота разом з Микитою Підгайним (юридичний інженер Опендатабота, СЕО Bot&Partners) у 2018 році виступали з ідеєю створення в державі розподільних реєстрів: йдеться про існування декількох нод у ЄДР (в телекомунікаціях і програмній інженерії «нода» означає ширший взаємопов’язаний компонент мережі). «Зрозуміло, що цей реєстр (ЄДР) є головним. Нотаріуси та реєстраційна служба може туди писати, а зберігатися він може де завгодно. Тому зробити декілька нод як для державних установ, так і для комерційних структур — це цілком можливо. Зараз би ми вимкнули одну ноду, і всі працювали б з іншими. Максимальна незручність, яка б була — це відсутність оновлень. Але держава пішла не в інфраструктурні речі, а в додаток для кінцевого користувача. Ніхто не скаже, що це погано, коли у тебе в телефоні є паспорт, водійські права та інші документи», — пояснив Олексій Іванкін.
На його думку, концепція «Дії» є доброю, але з позиції державотворення держава повинна будувати дороги, а автозаправні станції повинен будувати бізнес. «І тоді всі у виграші. Держава займається інфраструктурою, а бізнес ще й сплачує податки, які використовуються для створення цієї інфраструктури. Не хочеться нічого поганого казати про Мін’юст та людей, які там працюють. Вони працюють багато. Проте щодо державної політики, то фокус не на інфраструктурі, а лише на кінцевому додатку, зіграв злий жарт. Але війна є війна. Декілька тижнів ми будемо без реєстрів», — так фахівець прокоментував атаку на реєстри.
Робота компанії Опендатабот під час війни
Засновник компанії розповів нам, що історично в Опендатаботі перші два роки працювало 3 чи 4 людини, а ресурси часто були обмеженими. Після початку великої війни фірмі довелося 2-3 місяці скорочувати видатки, щоб вийти в нуль у серпні-вересні 2022 року. За словами Олексія Іванкіна, ринок автоматизації не завжди відчуває скорочення видатків компаніями, адже зазвичай автоматизація це і є скорочення видатків. «У нашій системі CRM (customer relationship management) інтегровано з десяток API (application programming interface) і ми майже цього не відчуваємо, все працює як годинник, а там багато всього підключено. Ми не бачимо, щоб компанії скорочували сильно видатки, але вони вибирають зараз лише ключові напрямки бізнесу», — пояснив айтівець.
CEO Опендатабота вважає головним надбанням компанії у 2024 році створення інфраструктурного рішення, яке по суті є сервісом ЄДР, краще адаптованим для користувачів. «Ми багато витрачаємо грошей на дані. Близько 8 млн грн на рік сплачуємо державі. Це дозволило створити рішення, яке відтворило ЄДР у нас. Станом на 20 грудня 2024 року з цим ЄДР працювала вся країна. А ще минулого року наші клієнти у вигляді великих банків отримали можливість відстежувати суттєві зміни своїх клієнтів. Це також цікава історія. НБУ як регулятор закладає дуже високі стандарти щодо банків, які потрібно виконувати не тільки перед перевірками. Є багато банків, з рахунками для ФОП, в яких взагалі регулярно не перевіряється, чи ви ще ФОП, чи ні. Тому ЄДР, який є у нас, який є у держави, він є й у наших великих клієнтів. Це дозволяє їм стабільно працювати навіть зараз», — повідав нам Олексій Іванкін.
За його словами, у 2022 році компанія майже повністю оновила команду і наразі в Опендатаботі працює 30 співробітників. «Я вважаю, що без звільнень компанія не розвивається. В перший рік великої війни ми майже повністю оновили команду. У 2024 році ми багато працювали над нашим вебсайтом. А ще у нас з’явилося багато сервісів як для кінцевого споживача (наприклад, отримання якоїсь довідки чи перевірка орендодавця), так і для корпоративних користувачів. Створення альтернативного ЄДР було важливою інвестицією. Команда працювала над проєктом 3-4 місяці, але це того вартувало», — відзначив фахівець.
Одним із продуктів Опендатабота є продукт для журналістів: він складається з усіх даних, що має компанія. Журналісти з цих даних можуть робити багато різних матеріалів. Нещодавно компанія провела опитування про закриття ФОПів і побачила певну аномалію.
«28 листопада 2024 року підприємці взяли та закрили понад 2300 ФОПів за день. Ми відправили push-опитування, в якому взяло участь близько 100 000 осіб. 31 000 сказала, що вона ФОП і з них 27% планує закриватися у 2024 чи у 2025 році. Зазвичай в Україні закривалося 100 000 ФОПів за рік, але це 5% від двох мільйонів. Тому 27% — це велика частка. Головною причиною закриття було названо підвищення податків, що для багатьох стало суттєвим чинником. Було кілька варіантів їх підвищення, але вибрали, на мою думку, не найлогічніший. Очевидно, що податки потрібно збільшувати, адже є відчуття, що допомоги буде менше, а на фронт потрібно давати більше. Це зрозуміло для будь-якого відповідального бізнесу, що все непросте тільки починається», — пояснив спеціаліст.
На наше питання, чи треба якісь реєстри повністю закрити під час війни, Олексій Іванкін відповів наступне: «Була така дискусія з представниками оборонних підприємств. Треба розуміти, що всі дані, які ви віддали державі, будуть десь опубліковані. Це може бути як публічно, так і не публічно. І тому потрібно відбудовувати компанії з погляду інформаційної безпеки. Якщо ви в податкову сповіщаєте, що десь орендуєте офіс, то про це будуть знати всі. Хоча це і не публічні дані. І коли ми почнемо з реєстрів щось видаляти, то ви побачите, які компанії видаляються або яка інформація. Ці компанії будуть привертати до себе увагу. Я вважаю, що в Україні нормальний, грамотний юрист може побудувати роботу заводу, фабрики чи стартапу таким чином, що головні адреси, виробництво, люди, їх імена ніде не будуть міститися. Якщо ніхто не знає, як це зробити, то можна звертатися до мене».
А ще ми дізналися актуальні дані про місячну аудиторію Опендатабота: в чат-ботах вона сягає 200 000 активних юзерів, а на сайті — 2,2 млн. «У нас точно є мільйон унікальних користувачів. Хтось спочатку щось бачить в чат-боті, потім переглядає на сайті. Це велика аудиторія. В чат-ботах у нас зареєстровано 5 млн користувачів. А якщо робити масову push-розсилку, то ми бачимо майже три мільйони в чат-ботах. Люди використовують нас тоді, коли їм потрібно, але є і постійне ядро аудиторії. Сервіси наші коштують від 400 грн на місяць для індивідуального клієнта, підприємця. Але це можуть бути і сотні тисяч гривень для якогось великого корпоративного клієнта. Наразі ми вирішили сфокусуватись на вебі як на самому простому інструменті донесення інформації, тому останнім часом багато займалися сайтом», — розповів засновник сервісу.
За його словами, робочим інструментом для компанії давно вже став штучний інтелект. Кожен розробник чи співробітник Опендатабота має безплатний Copilot та ChatGPT для розробки коду і для роботи. Також ШІ використовується співробітниками для аналізу текстів.
«Наприклад, ми проаналізували 44 000 вироків за корупцію та отримали частку штрафів, частку умовних покарань і реальних строків. Реальний строк отримає приблизно 3% покараних за корупцію. Але ми знайшли й пожиттєве покарання за корупцію. Тут стало цікаво. Виявилося, що людина, яка сиділа пожиттєво, підкупила охорону. Тому так і написали, що покарання пожиттєве. Такі дані йдуть в наш реєстр. ШІ також дуже прискорює розробку. Якщо порівняти з тим, як було 5-10 років тому, то ми працюємо на 20%-30% краще завдяки штучному інтелекту. В майбутньому ШІ буде ще дорожчий. Якщо вже корпоративний коштує $30 на місяць, то думаю ми й до $200 дійдемо. І ось тоді почнеться нерівність серед тих, хто зможе його використовувати та тих, хто не зможе», — зазначив фахівець.
Про конкуренцію, проблеми та LegalTech
Метою роботи компанії Опендатабот, яку Олексій Іванкін створив разом з партнером Андрієм Хорсєвим, є відкриття даних і відбудова відкритої держави: «Ми робимо відкриті дані доступними для всіх. Це принцип компанії. Для громадян є відкриті дані в чат-ботах, в додатку. Для бізнесу — це API, сайти. Зараз ми робимо доступним для всіх рішення в Excel. Ви просто в Excel тепер можете працювати з Опендатаботом. Ідея в тому, що коли відкритими даними користується декілька мільйонів людей, то їх закриття — це вже електоральне питання. Я в цьому напрямку не бачу конкурентів. Є ринок business intelligence (бізнес розвідки). Зрозуміло, що одні компанії хочуть більше знати про інші компанії. Потрібні будь-які дані. Якщо вони будуть безплатними, то тим краще. Це ж як раз про відкриті дані. Тому компанії лобіюють відкриті дані й це нормально».
У Опендатаботі також є досвід підключення до роботи з даними українських реєстрів і декількох іноземних компаній. Але більшість клієнтів — це українські фірми. Наразі 1200 вітчизняних компаній мають активні підключення. Щодо проблем з відкритими даними, то, на думку Олексія Іванкіна, це відбувається через відсутність політичної підтримки.
«Я не дуже часто бачу, щоб президент казав про відкриті дані за останні п’ять років. Але я розумію, що останні три роки було не до цього. Хтось вважає, що дані потрібно закривати під час війни. Лише податкова закрила свої дані. І тут таке питання: як статус ПДВ може допомагати у війні комусь? Тим більше, що паралельно держстат продовжує публікувати фінансову звітність. Коли публікується фінансова звітність компанії, то все зрозуміло, що з нею відбувається. А ще кожне міністерство має свій погляд на розвиток відкритих даних, на формат відкритих даних, на транспорт відкритих даних. Я думаю, що 2025 рік вже почнеться не дуже добре для відкритих даних в Україні. Не буде публікуватися половина інформації, адже немає реєстрів. Це буде найскладніший рік з 2016 року», — сказав CEO Опендатабота.
Більше про український Legal Tech: успішні кейси та вплив штучного інтелекту, читайте за посиланням.
Щодо грошового обороту українського ринку LegalTech, то тут, за словами айтівця, все не дуже зрозуміло. «Ми більше працюємо на ринку даних, на ринку відкритих даних. У 2024 році ми створили розділ з правовими позиціями Верховного Суду, додали перегляд рішень. Якщо зібрати ще БКІ (Бюро кредитних історій), то це ринок на більш ніж мільярд гривень в рік. І я думаю, що цей ринок буде зростати. Існує й інший ринок юридичних послуг — наприклад, робота компаній в судах за типовими справами: типові розлучення, типові стягнення. Я знаю компанії, які відпрацьовують 10 000 судових справ і в них не працює 500 юристів. Вони працюють системно на ринку, де є багато чогось однотипного. І тут я бачу цікаві інновації та підходи», — повідав нам Олексій Іванкін.
Про рейдерство та росіян
За даними Опендатабота, кількість карних справ щодо рейдерських захоплень в Україні потроху зменшується, але війна таки вплинула на цей статистичний показник, адже реєстрація кримінальних справ не проводилася якийсь час після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Так, у 2024 році було зафіксовано 313 кримінальних проваджень стосовно рейдерства, що на 50 проваджень менше ніж роком раніше. Але тут важливо пам'ятати, що йдеться саме про зареєстровані випадки.
«Скорочення почалося з 2020 року. Ми бачимо кількість таких справ. У 2016 та 2017 роках до нас приходили люди, які страждали від рейдерських захоплень. Далі ми давали їм контакти журналістів та юридичних компаній, які спеціалізуються на протидії рейдерству. Але більшість людей тоді не хотіли виходити в паблік. У 2020 році у нас вже було в 4 рази більше таких справ ніж у 2015 році. З початку великої війни даний показник знизився лише через те, що нікому було реєструвати ці карні справи. Потім статистика у 2023 році зросла в три рази. Це складна проблема. Корпоративні права — це не найпопулярніший актив для рейдерів. Нерухомість на першому місці. Антирейдерська комісія в цьому напрямку багато працювала з нотаріусами», — розповів фахівець.
| Примітка від Опендатабота: найчастіше в суді розглядаються справи про рейдерство, що стосуються статті 205 КК — підроблення документів, які подаються для проведення держреєстрації юридичної особи та ФОПів. З 635 відкритого провадження до суду дійшло 381 справи. Це 60%. Справи, що пов’язані з 206 статтею КК — протидія господарській діяльності та протиправне заволодіння майном — до суду майже не доходять. |
Щодо росіян, то, за словами Олексія Іванкіна, вони наразі не можуть реєструвати компанії в Україні. Але якщо громадянин рф має посвідку на проживання в нашій країні, яка отримана до війни, тоді він може зареєструвати компанію в Україні. «Ми не бачимо «нових рускіх» у засновниках компаній; ми бачимо, як росіяни стають українцями — це коли людина раніше зареєструвала компанію (коли ще була громадянином рф), а зараз отримала українське громадянство і пішла в Мін’юст. А ще росіяни якимось чином виходять зі складу українських компаній. У нас була скарга з цього приводу до Мін’юсту, бо власники з рф не могли робити такі реєстраційні дії. Відповідь відомства була такою: Так, ці дії були зроблені з помилками, з порушеннями, але ми нічого не можемо виправити, бо строк давності вже вийшов», — зазначив айтівець.
Також компанія Опендатабот постійно оновлює перелік ПЗ, яке має зв’язки з росією. «Ми вважаємо, що український бізнес повинен це бачити. А ще повинно бути рішення на рівні держави щодо російського софту. Головне зробити аналоги. У нас був контракт з BAS (лінійка продуктів цієї компанії знаходиться під санкціями РНБО від 2 вересня 2024 року). Ми його розірвали 24 лютого 2022 року. Але тут є одна особливість: ми не можемо аналізувати тих, хто використовує наш API. Люди можуть взяти наш API та розмістити в будь-якій інформаційній системі», — пояснив Олексій Іванкін.
Більше про автоматизацію бізнесу та про 30+ програм на заміну російських «1С» та BAS, читайте за посиланням.
Міжнародні проєкти та плани на 2025 рік
Щодо міжнародних проєктів, то компанія Опендатабот має змогу підключати іноземні компанії до українських даних. «Існують, наприклад, міжнародні благодійні фонди, яким потрібно системно перевіряти українських підрядників. Я вважаю, що це дуже правильне рішення. Є багато компаній, які починають досліджувати український ринок. Колись війна закінчиться і цей ринок буде працювати. Зараз у нас фокус на Україну. З відкритими даними буде не найпростіший рік. У нас є багато ідей і ми готуємо їх. Але це може бути вже і не Опендатабот, коли ми підемо на іноземні ринки. В будь-якій компанії є ядро продукту, яке можна чіпати, можна змінювати кожного дня і для нас наразі є декілька викликів стосовно того, щоб переглянути продукт не з погляду інфраструктурних речей, а з погляду користувача, щоб допомогти йому краще працювати з даними», — підсумував CEO та засновник Опендатабота Олексій Іванкін.
| Свіжа статистика від Опендатабота: В Україні у 2024 році всього було зареєстровано майже на 6% менше компаній ніж у 2023 році: 35 081 проти 37 412 роком раніше. Щодо IT-компаній, то минулого року за кведом Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність було зареєстровано 1227 компаній проти 887 у 2023 році, а за кведом Надання інформаційних послуг — 413 проти 419 роком раніше. |