Пронизливий вереск Тамагочі перериває сімейну вечерю, шкільне заняття, домашнє завдання, зустріч з друзями. Ви маєте діяти негайно. Подарувати йому любов, нагодувати його, виховати. Від цього залежить його життя. Якщо він помре – більше ніколи не повернеться. Так, народиться новий Тама. Але це вже не той – ваш перший вихованець. Його вже немає, як немає і митей радості та щастя, які ви відчули вдвох.
На крилах цієї ідеї по усіх усюдах мчалася “лихоманка Тамагочі” у 90-х рр.. Вчителі забороняли дітям гратися з яйцеподібним брелоком, психологи та батьки виказували тривогу через звикання та смуток в дітей після смерті віртуального улюбленця.
Та, схоже, популярність Тамагочі не згасає і по сьогодні. Bandai, японська компанія-розробник цього продукту, відкриває нові магазини для продажів іграшки, Тама тепер доступний з інтеграцією метавсесвіту, а вподобані кількома поколіннями персонажі – невимушено крокують крізь роки.
Що це? Технологія про любов та турботу, чи гра, яка викликає депресію? Як з’явилася ідея створення “прибульця у яйці”, чому успіх продукту був такий сенсаційний та в чому полягає таємниця Ефекту Тамагочі? Розповідаємо у статті.
Як зароджувалася ідея Tamagotchi: від “розумних” черепашок-роботів до звіряток-прибульців з іншої планети
Історія Тамагочі повертає нас до Японії, у далекий 1996 рік. До релізу iPhone лишалося 11 років, персональні комп’ютери ще не були мейнстрімом, а штучний інтелект здавався споживачам 90-х чимось зі сфери наукової фантастики. Однак от-от мав з’явитися продукт, який сформує перші користувацькі звички та вподобання нового покоління у технологічному сегменті.
Майбутні творці Тамагочі, японці Акіхіро Йокої та Акі Маїта, працювали в одній індустрії. Маїта була менеджером у департаменті продажів та маркетингу Bandai, популярного розробника іграшок та відеоігор, Йокої – ексспівробітником Bandai та президентом компанії WiZ, фірми, що продавала дитячі іграшки великим виробникам.
На той час вже існували ігри для ПК та портативні пристрої, які дозволяли доглядати за домашніми улюбленцями. Ще у 1940-х рр. британський нейрофізіолог та кібернетик Вільям Грей Волтер створив двох роботів на ім’я Елмер та Елсі, що нагадували механічних черепах завдяки своєму гладенькому корпусу та витягнутій шиї.
Спостерігаючи за Елмером та Елсі, вчений досліджував роботу людського мозку. Це були перші роботизовані створіння, які вміли “думати” й рухалися у бік джерела світла.
Іншим попередником Тама була серія ігор Petz від PF Magic, розроблена у 1995 році: користувачі могли взаємодіяти з віртуальними котом чи собакою, що гралися на робочому столі ПК.
Однак усі ці ігри не розкривали теми справжньої турботи та емоційного зв’язку між людиною та улюбленцем. Акіхіро та Акі були переконані, що опікування твариною – це не лише приємна та весела справа для дітей, але й шлях до прийняття на себе відповідальності за життя вихованця.
Ідея Тамагочі вже була на поверхні, і є різні версії, як вона сформувалася у продукт. Згідно однієї, Маїті спала думка про віртуального улюбленця, якого можна було б відповідально доглядати, але він не створював би безладу, галасу та капощів у кімнаті. Згодом Акі поділилася цією ідеєю з Йокої, великим прихильником тварин. Свого часу в нього жили коти, папуга, жуки, сова, хамелеон, песики.
Згідно з іншою версією, натхнення створити Тамагочі виникла в авторів після перегляду реклами про хлопчика та його домашню черепаху, яку мама заборонила взяти з собою у мандрівку. Йокої дуже добре розумів розчарування та журбу цього хлопчика, як і усіх інших дітей, які любили своїх домашніх улюбленців та не бажали розлучатися з кумедними компаньйонами ані на мить.
Тож, Йокої запітчив ідею продукту керівництву Bandai, і компанія зацікавилася незвичною ідеєю. Розпочалася робота над концептами продукту, за підсумками якої світ побачили перші Тама, що потрапили на Землю з далекої планети.
Піксельний улюбленець у стилі “хета-ума”: як команда Маїти та Йокої створила перший оригінальний Тамагочі
Співпрацюючи з командою Маїти, Йокої спочатку хотів помістити звірятко у наручний годинник. Однак довелося відмовитися від цієї ідеї, адже на одній з робочих зустрічей, дизайнер намалював пухкого Тама, і він не вліз на екран.
Тоді було вирішено використовувати брелок, що формою нагадував яйце і мав лише три кнопки. Брелок висів на ланцюжку, щоб господарі Тама носили його на шиї та могли одразу доглянути віртуального улюбленця, щойно виникала потреба. Так вдалося втілити ідею про друга, який завжди поруч.
Потім розпочався процес створення геймплею. За легендою компанії, Тамагочі – це не просто звірята, а прибульці, які дісталися Землі з далекої планети, щоб дослідити наш світ. Для їх захисту та пристосування до нових умов життя, професорка Мікачу (персонаж Bandai) створила спеціальні скафандри у формі яйця – “обгортку” Тама.
Суть “хета-ума” – у спрощенні дизайну та усіх елементів, аж до примітивного рівня. Водночас щирість та безпосередність стилю викликає у глядачів відчуття, яке японці називають kawaii – “милуванням”. Розробники Тамагочі поєднали “хета-ума” з піксель-артом, і так народився оригінальний продукт, який згодом здобув мільйони прихильників по всьому світу.
Розроблений командою слоган до продукту одразу занурював гравця у Всесвіт гри: “Він живе в космічному яйці. Якщо ти дбайливо доглядатимеш його, він перетвориться на чарівне цуценя. Ти маєш виховувати його до тієї миті, доки він не залишить цей світ й не повернеться на свою планету”.
Класичний Тамагочі має розмір 5 см у висоту та роздільну здатність дисплея – 32x16 пікселів. Взаємодія господаря зі своїм піксельним улюбленцем можлива завдяки трьом кнопкам (якщо на вашому брелоку більше кнопок – ви тримаєте підробку):
– A: гравець переміщує піктограми на екрані;
– B: підтвердження вибору персонажа, або перемикання екрана на годинник;
– C: скасування користувачем обраного персонажа, закриття поточного меню.
Коли користувач підтвердить вибір вихованця та активує його, на екрані з'явиться яйце. Воно заворушиться після встановлення годинника. За кілька митей з яйця вилуплюється маленький вихованець.
Подальша доля вихованця залежить від рішень людини-господаря — звірятко еволюціонує у відповідь на дії гравця. Щоб привернути увагу користувача, пристрій видає характерні звуки, схожі на писк, або вереск, з різною частотою:
Ностальгічні звуки Тамагочі випуску 1996 року
Це означає, що треба погодувати Тама, прибрати за ним, або навіть покарати. Якщо улюбленець отримає належне виховання та уважний догляд – він подорослішає та набуде позитивних якостей характеру (як справжня людина). Якщо ж господар виявиться забудькуватим, недбалим та неуважним – Тамагочі ризикує надбати негативні схильності у дорослому житті. В гіршому випадку, гравець побачить надгробок, або череп на дисплеї. Це означатиме, що вихованець помер.
Побачити надгробок боялися мільйони користувачів. Саме невідворотність смерті улюбленця та неможливість почати гру з цим самим персонажем викликало в дітей та дорослих в усьому світі відчуття відповідальності за Тама. За його смертю журилися, наче це було живе створіння. Це психологічне явище пізніше отримає назву Ефект Тамагочі, і про нього ми розповімо трохи пізніше.
Щоб належно опікуватися звірятком, гравець має відстежувати такі показники: вік Тама, вимірювачі рівнів голоду, щастя, прогресу навчання, ваги. Цікаво, що середня тривалість життя доглянутого Тамагочі – 12 днів. А найстаріший прожив 145 років, тобто близько 3 місяців.
Світ персонажів Тамагочі: ввічливий Меметчі, егоїстичний Таракотчі та безтурботний Кучіпатчі
Користувачі, що гралися з оригінальними Тамагочі, знають, що вихованці більше схожі на звіряток-прибульців, аніж на кроликів, котів чи собак. Насправді ігровий всесвіт багатий на різноманітних незвичних персонажів. І в кожного з них – своя унікальна особистість.
У версіях P1 (першого покоління продукту), життєвий цикл улюбленця-Тама налічує до 5 етапів. На кожному етапі він еволюціонує до наступного персонажа, здоров’я та позитивні якості якого залежать від виховання. От приклад життєвого циклу ранніх версій Тамагочі:
Загалом, оригінальний Тамагочі запустився з 11 персонажами. Класичний дизайн персонажів франшизи, а також загальне брендування продукту створив Боб Неннінгер, засновник бутікового дизайн-агентства BobCo Design.
З’явилися нові старенькі Тама. Оджітчі – енергійний літній чоловік, який любить продавати чудові дрібнички. Його парою стала Отокічі – бабуня, яка виказує цікавість до чужих справ, особливо, до сватання.
Загалом, багато основних функцій та персонажів оригінального Тамагочі використовуються майже у всіх подальших версіях ігрового гаджета. Троє дорослих Тама – Меметчі, Кучіпатчі, Мімітчі, що з’явилися у релізах першого та другого покоління, – стали головними персонажами франшизи.
Запуск Tamagotchi в Японії та Штатах: щоб доглянути свого Тама, бізнесмени скасовували зустрічі, водії втрачали контроль над авто, діти з хвилюванням очікували на вереск улюбленця
Перед запуском першого релізу Тамагочі у 1996, Акі Маїта та команда маркетингу провели дослідження ринку, щоб визначити цільову аудиторію.
Першим інсайтом було усвідомлення, що продукт дуже зацікавить дівчат молодших та старших класів. Саме цей сегмент ЦА полюбляв стиль kawaii, а також із захватом ставився до іграшки, яку можна виховувати, як живу істоту. Однак вже після запуску розробники виявили, що їх продукт матиме популярність серед підлітків обох статей і навіть – дорослих.
На думку Шмітта та Сімонсона, двох професорів, що вивчали психологію маркетинга: успіх Тамагочі серед ЦА пояснювався потребою людиною втекти від самотності. Тобто віртуальний друг “заповнював емоційну порожнечу, яку відчувають мешканці мегаполісів”.
Ще однією особливістю Тамагочі є його унікальність поміж іграшок на ринках не лише Японії, але Штатів та Європи. Ігровий процес був дуже реалістичним (без догляду Тама вмирає, і цього вже не виправиш) та захопливим: у гравця формувалося уявлення, що він чи вона психологічно впливають на віртуального улюбленця, спонукаючи звірятко набувати добрих якостей характеру й уникати поганих. Останнє створювало ефект емоційної прихильності.
Тому після запуску Тамагочі на японському ринку 23 листопада 1996 року, піксельний вихованець одразу став хітом. Протягом року відбулися продажі понад 10 млн іграшок Тама. Відбулася масова лихоманка: батьки скупчувалися перед магазинами у чергах, а шахраї продавали довірливим покупцям підроблені купони, які начебто можна було обміняти на Тамагочі.
Щоб попередити попит, Bandai на початку масштабувала виробництво до 3 млн іграшок. У березні 1997-го компанія запропонувала безплатні Тамагочі кожному, хто придбає принаймні 1000 її акцій. Наступного дня вартість акцій Bandai зросла на 60 єн та перевищила звичний обсяг торгів приблизно в чотири рази.
Попит на Тамагочі. Репортаж BBC з Токіо, 1997 рік
Не лише діти не могли відірватися від свого Тама, але і японські бізнесмени. Відомо, що деякі з них були настільки заклопотані доглядом за своїм “прибульцем з яйця”, що скасовували зустрічі. А один водій у передмісті Токіо навіть потрапив у аварію, коли його Тамагочі раптово заверещав, щоб привернути увагу господаря.
Зважаючи на такий успіх, запуск продукту на нових ринках був необхідним та прогнозованим кроком для Bandai. У травні 1997-го Тамагочі був представлений у Сполучених Штатах.
Офіційний комерційний ролик до запуску Тамагочі у США
І вже 1 травня, до 15:00 іконічний магазин іграшок у Сан-Франциско FAO Shwartz, продав увесь свій асортимент Тамагочі, що налічував 3000 екземплярів. Наступного дня полиці в нью-йоркському універмазі також були порожніми: люди придбали 10 тис. Тамагочі до 12:00. Жадані брелоки з яйцем збували на чорному ринку за сотні доларів.
Для успіху продажів у США не постало жодних перешкод: не завадили ані різниця у вподобаннях ЦА, ані відмінності ментальності та психології японців та американців. Усі чекали на писк “прибульця з яйця”. До середини червня в США відбулися продажі понад 3,5 млн Тамагочі. Ціна Тама складала від $15 до $17,99.
Розпакування оригінального Тамагочі 1997 року
Паралельно з експансією на ринок Штатів, Bandai заходила в Європу та Китай. До вересня 1997-го сума замовлень продукту по цих регіонах сягнула до понад $70 млн. Японія, США, Китай та Європа залишилися цільовими ринками Bandai у подальші роки, однак купували Тамагочі по всьому світу.
Ефект Тамагочі заклав підґрунтя сучасного емоційного зв’язку людей з роботами
Попри приголомшливий дебют Тамагочі на ринках Японії, Штатів та Європи, і подальші успішні продажі – батьки, вчителі та психологи у Штатах та Європі, почали бити на сполох. Причина полягала у занадто реалістичній смерті віртуального улюбленця, яка, на думку дорослих, здатна викликати депресію, тривожні розлади та апатію в дітей.
Зі свого боку, творці Bandai поділяли переконання, що діти мають багатий емоційний світ та цілком спроможні усвідомлювати та приймати феномен смерті як такої.
От про що йдеться в архівному матеріалі The New York Times 1997 року, який, власне, відображає негативні настрої психологів та батьків щодо запуску продукту Bandai в Штатах:
“Спробуйте розповісти зарюмсаній дитині перед вами, що у її віртуального улюбленця дійсно з’явилися крила і він відлетів на свою планету, та назавжди зник”. Його немає, він помер і ніколи не повернеться.
“Ця Іграшка викликає справжнє відчуття утрати та занурює дітей у траур”, – так прокоментував The New York Times доктор Ендрю Коен, психолог Школи Дальтона на Мангеттені. – “Діти бажають виховувати домашніх тварин та піклуватися про них – це дарує почуття, що тебе хтось потребує. Однак те, що відбувається з цією іграшкою – вже занадто. Ми втрачаємо над нею контроль”.
Тема смерті Тамагочі ставала ще більш болючою через усвідомлення власника, що її причиною став саме він чи вона, через неналежний догляд. Багато користувачів несли цей тягар провини протягом тривалого часу.
Реагуючи на критику батьків та психологів, Bandai врешті додав до брелока кнопку паузи, щоб користувачі могли відволіктися хоча б на мить на свої справи та не поплатитися за це смертю улюбленця.
Саме реалістичність смерті Тама створила явище, яке отримало назву Ефект Тамагочі, тобто психологічної залежності від робота, чи віртуального об'єкта.
Зараз, у часи ШІ-революції, коли чоловіки та жінки товаришують й навіть одружуються з чатботами, доглядають роботизованих котів та псів та спілкуються з віртуальними асистентами Siri та Alexa – ми, здається, досягли розуміння, що таке емоційний зв’язок з роботом. Але підґрунтя цьому зв’язку було закладено саме продуктом Bandai. Так, у 90-х, Ефект Тамагочі сформував перші звички та вподобання споживачів у взаємодії з технологією.
Tamagotchi не втрачає своєї значущості для всіх поколінь
Попит на Тамагочі не просто виправдав себе, але й витримав випробування поколіннями. Вереск звірятка у яйці увічнений у Музеї Зникаючих Звуків. Сьогодні вже дорослі ікси (народженні між 1965 та 1980-ми рр.) та міленіали (1981-1995), сучасники появи перших Тама – спостерігають за тим, як популярність “яйця з прибульцем” не вгасає крізь десятиріччя.
Зумери (1995-2009) та Альфа (2010-2025) продовжують скуповувати нові та старіші, раритетніші випуски Тамагочі від Bandai. Для старших поколінь гра з Тама викликає ностальгію, молодші – захоплені унікальним геймплеєм.
Реліз Tamagotchi Uni з улюбленими персонажами Меметчі та Мімітчі у 2023-му році став великим днем для усіх шанувальників цих віртуальних улюбленців. Ця версія була отримала Wi-Fi та інтеграцію метавсесвіту за підтримки технології хмарних сервісів AWS IoT Core. Tamagotchi Uni доступний для шанувальників в 38 країнах світу. Вартість Tamagotchi Uni Angel Festival на офіційному сайті становить $59,99.
Дохід Bandai у 2024-му році складає $9,6 млрд. Компанія робить унікальні колаборації зі всесвітом Pokemon та Godzilla. У 2017 розробники перезапустили оригінальну гру до 20-річчя запуску на ринку Штатів. У 2021 році було представлено кілька нових продуктів, зокрема, в Японії – смарт-годинник Tamagotchi та в Штатах – портативний пристрій Tamagotchi Pix, із камерою та кольоровим екраном.
За останні два роки світові продажі подвоїлися, а у Британії у 2024-му з’явився перший офіційний магазин Tamagotchi.
Станом на 2023 рік покупці придбали понад 90 млн Тамагочі по всьому світу. Глобальний форум, присвячений Тамагочі, Tama Talk – налічує близько 96 тис. учасників. Усі збираються разом, щоб дізнатися поради інших користувачів щодо геймплея та вшанувати пам’ять померлих Тама.
Джордан, стрімер на Twitch під нікнеймом Rozoken, слідкує за новими релізами Тамагочі з 1997 року. Зараз його колекція налічує понад 200 Тама, включно з рідкісними серіями, які ніколи не випускалися у Штатах.
Дані Бунда – також віддана колекціонерка Тамагочі, вона має 74 цих іграшок. “Наше життя може здатися не таким чарівним, як в дитинстві, – каже Дані, – Але гра в Тамагочі сповнює його магією”.