ПК місяця (липень 2024)

Літній екватор окрім аномальної спеки приніс також значно агресивніші алгоритми відключень енергопостачання. В таких умовах високий пріоритет має енергоефективність систем для різних моделей використання. За умов тривалих енергетичних дефіцитів для робочих завдань оптимальним варіантом будуть ноутбуки з хорошою автономністю. А от щодо систем для розваг, то тут хтось обере для себе ігровий ноутбук і на цей випадок спрямуємо до актуального матеріалу про подібні моделі, а хтось все ж віддасть перевагу десктопним рішенням. В рамках класичного “ПК місяця” пропонуємо розглянути конфігурації стаціонарних ПК, акцентуючись на рівні енергоспоживанні ключових компонентів. Найбільш енергоефективні рішення дозволять довше працювати від наявної зарядної станції, втім спробуємо тут знайти баланс, щоб суттєво не втратити у продуктивності систем.

Базовий ігровий ПК місяця ($600–750)

Ігровий монітор до “Базового ігрового ПК” від нашого партнера MSI

MSI G255F на базі швидкісної IPS-панелі з роздільністю 1920×1080 та часом відгуку лише 1 мс забезпечить чудовий досвід гри для систем початкового рівня. Монітор діагоналлю 24,5 дюйми має частоту оновлення 180 Гц, тонкі рамки екрану та режим Night Vision для висвітлення темних ігрових сцен.

Ігровий монітор MSI G255F

Процесори. Обираючи центральні процесори для базових ігрових систем, ми не будемо вдаватися у крайнощі у пошуках спеціальних економічних модифікацій CPU зі зниженими заявленими показниками енергоспоживання. Подібні чипи майже не потрапляють у роздрібний продаж, а ті моделі що пропонуються, попри заявлену ідентичну вартість зазвичай коштують дорожче класичних продуктивніших варіантів. Отже, у такому випадку ми орієнтуємось на базові широко доступні у продажу CPU.

У випадку з платформою Intel процесорну позицію зберігає 6-ядерний Core i5-12400F (6/12; 2,5/4,4 ГГц). Тут приємно констатувати, що CPU поступово продовжує дешевшати, тож цю модель у box-комплектуванні з компактним кулером вже можна придбати за еквівалент $120. Привабливість tray-варіанту сумнівна, через мінімальну поточну різницю у роздрібних цінах (~$5).

Можливості Core i5-12400F цілком задовольняють нас у межах базової категорії. І продуктивність досить хороша для свого класу, та й у плані економічності базовий 6-ядерник Intel 12-го покоління також пропонує пристойні показники. Під багатопотоковим максимальним навантаженням чип споживає до 65 Вт. В іграх фактичні показники будуть залежати від конкретного проєкту, але у середньому це близько 40 Вт.

Дуже схожі показники енергоефективності демонструє й безпосередній опонент та рекомендований процесор для базових ігрових конфігурацій на платформі AMD – Ryzen 5 5600 (6/12; 3,5/4,4 ГГц). Під максимальним мультипотоковим навантаженням він також споживає 60–65 Вт, а в іграх у середньому потребує тих же 40 Вт.

Енергоспоживання материнських плат здебільшого залежить від додаткового оснащення, а особливо – режиму роботи процесора. Ми орієнтуємось на штатні режими без урахування самостійного розгону. У випадку з Core i5-12400F цей процес взагалі суттєво ускладнений через заблокований множник на підвищення, до того ж для форсування CPU потребує “спеціалізовану” материнську плату із зовнішнім тактовим генератором, що дозволяє суттєво підвищувати частоту системної шини. Тож на практиці це скоріше екзотична комбінація для ентузіастських експериментів, коли немає перебоїв у постачанні електроенергії.

У платформи з Ryzen 5 5600 більше опцій для додаткового прискорення процесора, втім ці можливості скоріше можна вважати заділом на перспективу. Зараз кориснішими є способи зниження енергоспоживання процесорів. Як у випадку з системою на Intel, так і AMD, є технології, що дозоляють отримати тут хороші результати з мінімальною втратою продуктивності. За допомогою “андервольтингу” зі зниженням напруги живлення процесора та AMD Curve Optimizer можна відчутно зменшити енергоспоживання CPU. Відповідні методики докладно висвітлені у мережі, тож за бажанням додатково покращити енергоефективність та знизити нагрів чипів, варто детальніше ознайомитись з відповідними матеріалами.

Що ж стосується безпосередньо материнських плат, то для системи на Intel рекомендуємо споглядати у бік недорогих моделей на Intel B760/B660 що дозволять використовувати швидкісні комплекти пам’яті, а для ПК на платформі AMD – плати на AMD B550 через підтримку PCI-E 4.0 для слота PCI-E x16. У обох випадках можна знайти підхожі моделі за ~$90+.

Нещодавно з’явились чутки на рахунок того, що AMD готує до виходу доступніші процесори для платформи Socket AM5. Мова може йти про чипи Ryzen 3 7ххх, або навіть CPU лінійки Athlon. Втім такі перспективи навряд позначаться на рекомендованих конфігураціях. Вочевидь мова буде йти про 4-ядерні чи взагалі 2-ядерні моделі у випадку з Athlon. Звичайно це перспектива отримати найдоступніші рішення в межах AM5 з рекомендованими цінниками ~$100, але для ігрових систем можливостей чипів з такою кількістю обчислювачів вже може бути недостатньо. Тож на найближчу перспективу базові конфігурації залишаються на Socket AM4.

Відеокарти. Останнім часом для базових ігрових конфігурацій ми рекомендуємо трійку відеокарт, кожна з яких чудово вписується у концепцію платформи цього класу – GeForce RTX 3060 12 ГБ, GeForce RTX 4060 8 ГБ та Radeon RX 7600 8 ГБ. Ми вже неодноразово зупинялись на можливостях та особливостях кожної з моделей. Якщо орієнтуватись на фактичне енергоспоживання відеокарт, то тут беззаперечним фаворитом буде GeForce RTX 4060 8 ГБ. Графічні адаптери цієї лінійки під навантаженням споживають ~120 Вт енергії. Схожа за продуктивністю Radeon RX 7600 8 ГБ зазвичай вже потребує 150–160 Вт, а досі найпопулярніша у користувачів Steam модель GeForce RTX 3060 12 ГБ – ~180 Вт. З погляду енергоефективності відеокарти серії RTX 40 мають відчутну перевагу. Порівнюючи показники  з такими для попередниці, вона складає 50%. А якщо врахувати, що RTX 4060 зазвичай ще й на 10–15% продуктивніша за RTX 3060, то вочевидь різниця у відносній енергоефективності (продуктивність/Вт) буде ще вищою.

Отже, якщо враховувати що в іграх зв’язка ключових компонентів “Corei5-12400/Ryzen 5 5600 + GeForce RTX 4060” буде споживати ~160 Вт (40 Вт + 120 Вт), то можемо передбачити, що загальний показник для ПК на їх основі складе 200–220 Вт. Це з урахуванням “енергетичного бюджету” на материнську плату, оперативну пам’ять, накопичувач та неідеальний ККД блока живлення. В розрахунках енергоспоживання всієї системи також важливо включити показники для монітора. Залежно від моделі вони можуть відрізнятися, але для типового 24-дюймового екрана з роздільністю панелі Full HD можна орієнтуватись на 15–25 Вт.

Тобто загальне енергоспоживання базової ігрової конфігурації очікується на рівні 220–250 Вт. Цей показник орієнтовно можна використовувати для розрахунку часу активної роботи системи від автономного джерела живлення певної місткості. Наприклад, якщо покладатись на зарядну станцію місткістю 750 Вт, то її можливостей має вистачити на ~3 години гри від акумулятора. Тут слід враховувати, що під час роботи інвертора станції, частина енергії витрачається на перетворення напруги у потрібні 220 В.

Оптимальний ігровий ПК місяця ($1200–1400)

Ігровий монітор для “Оптимального ігрового ПК” від нашого партнера MSI

MSI MPG 274URF QD та MSI MAG 274URFW – 27-дюймові екрани зі швидкими IPS-матрицями роздільністю 3840х2160.  Обидва пропонують розширений колірний охват, мінімальний час відгуку та мають додаткову функціональність. Гарна нагода дозволити справжнє 4К на оптималках.

Ігровий монітор MSI MPG 274URF QD

Ігровий монітор MSI MAG 274URFW

Процесори. Акцентуючись на енергоефективності під час пошуку процесора Intel для оптимальних ігрових конфігурацій, доведеться обирати між Core i5-12600KF та Core i5-13400F. Саме ці моделі виглядають найбільш раціональними варіантами. Якби не енергетичні обставини що склалися, ентузіастська модель 12-го покоління мала б незаперечні переваги – розблокований множник, вищі робочі частоти та навіть нижча ціна. Особливо з урахуванням того, що tray-варіант чипа вже взагалі можна придбати за ~$170. Базовий процесор лінійки Core i5 умовно наступного покоління, хоча й отримав ідентичну структурну конфігурацію, втім має менш агресивну частотну формулу і заявлений TDP.

Якщо оперувати показниками енергоспоживання, то під багатопотоковим навантаженням Core i5-13400F буде споживати 70–80 Вт, тоді як Core i5-12600KF – вже близько 120 Вт. Але в іграх, де навантаження хоч і високе, але не одночасне на всі обчислювальні ядра, різниця вже буде відчутно меншою. Core i5-13400F задовольниться ~45 Вт, а для Core i5-12600KF знадобиться у середньому ~60 Вт енергії. Різниця у 30% виглядає досить переконливою, але фактична дельта у 15 Вт на фоні загального енергоспоживання ПК не така принципова.

У підсумку ми можемо рекомендувати Core i5-12600KF користувачам, які зможуть витратити трохи часу на експерименти з андервольтингом і надалі налагодити відповідний режим, додатково економлячи енергію з мінімальними втратами продуктивності.

Якщо немає бажання копирсатись з налаштуваннями BIOS, а хочеться відразу отримати достатньо енергоефективний чип, що загалом підходить для оптимальної ігрової конфігурації – орієнтуйтесь на Core i5-13400F. Роздрібну версію чипа у комплекті з простеньким кулером вже можна придбати за еквівалент $190. Версія Core i5-13400 з активованою інтегрованою графікою все ще коштує на $30, тож якщо розраховуєте на можливу роботу з iGPU, доведеться збільшити бюджет до $220.

Що до платформи AMD, то тут особливих альтернатив для Ryzen 5 7500F (6/12; 3,7/5,0 ГГц) поки немає. Хіба що за бажання мати для підстрахування CPU з інтегрованою графікою, варто дивитись у бік Ryzen 5 7600 (6/12; 3,8/5,1 ГГц). З нетерпінням очікуємо появи Ryzen 5 9600X. Приріст продуктивності на ріні 10–15% тут звичайно не буде зайвим, втім перспективи цієї моделі у рамках конфігурацій “ПК місяця” визначить рекомендована вартість CPU, яка все ще офіційно не оголошена AMD.

Повертаючись до наявного Ryzen 5 7500F, відзначимо що під багатопотоковим навантаженням 6-ядерний чип у штатному режимі споживає ~75 Вт енергії. В іграх чип споживає близько 45–50 Вт. Отже, загалом показники схожі на ті, що має Core i5-13400F. Обидва процесори “профпридатні” для ігрових систем середнього рівня. Ryzen 5 7500F забезпечить дещо більше додаткових fps, хоча різниця не буде принциповою, а от у прикладних завданнях певна перевага чипа AMD виявиться більш відчутною. Це аргумент на користь Ryzen 5 7500F, особливо з урахуванням роздрібної ціни у $175. Втім це вже скоріше смакове.

Материнські плати на Intel B760 (DDR5) та AMD B650 обираємо з урахуванням власних потреб у функціональності. У обох випадках за $140–150 можна знайти моделі з помірним оснащенням та широкими можливостями системних параметрів, у тому числі для експериментів з додатковим зниженням енергоспоживання процесорів.

Відеокарти. Попри навмисну тавтологію, оптимальними відеокартами для оптимальних ігрових систем вже якийсь час є GeForce RTX 4070 12 ГБ та Radeon RX 7800 XT 16 ГБ. Вже традиційно представниця AMD трішки швидша та дещо дешевша попри наявність 16 ГБ пам’яті на борту. Але GeForce RTX 4070 має суттєву перевагу в плані економічності, що останнім часом стає вагомим аргументом під час вибору будь-яких компонентів ПК.

Radeon RX 7800 XT під ігровим навантаженням споживає 250 Вт енергії, а форсовані моделі у штатному режимі – до 280 Вт, тоді як GeForce RTX 4070 зазвичай задовольняються 200–210 Вт. Тож якщо під час пошуку відеокарти орієнтуватись на максимально економічні рішення у певному класі, то тут вибір зробити досить просто.

Різниця у 50–80 Вт це вже досить відчутне значення в умовах роботи системи від автономного джерела живлення. Втім, чи буде воно вирішальним під час вибору такого важливого елемента ігрової системи як відеокарта – справа індивідуальна.

Якщо враховувати показники ключових компонентів платформи, не складно отримати орієнтовний загальний рівень енергоспоживання оптимальних конфігурацій. Процесори Core i5-13400F та Ryzen 5 7500F в іграх будуть споживати приблизно однакову кількість енергії (45–50 Вт). Отже, комбінація таких чипів з GeForce RTX 4070 потребуватиме близько 250–260 Вт. Додатково 40–50 Вт “з’їдять” плата, модулі пам’яті, накопичувач та БЖ. Тож загальний показник для системного блока під час активної ігрової сесії складе 300–310 Вт. Додаткові 20–40 Вт знадобиться для живлення монітора. У підсумку маємо орієнтовний показник у ~350 Вт.

Нещодавно ми тестували ПК зі зв'язкою Ryzen 5 7500F + GeForce RTX 4070 SUPER 12 ГБ. Показники енергоспоживання системного блока у цьому випадку під час ігор коливались у межах 245–350 Вт, залежно від проєкту. Втім тут варто зазначити, що для CPU використовувався режим “покращення” від виробника плати, що дозволяє за наявності відповідного охолодження підтримувати дещо вищі робочі частоти під навантаженням. До того ж у конфігурації використовувалась потужніша відеокарта із заявленим TDP у 220 Вт, замість 200 Вт у базової GeForce RTX 4070.

Тож у випадку роботи процесора у штатному режимі та використання класичної версії RTX 4070 рівень енергоспоживання системного блока оптимальної конфігурації у ресурсомістких іграх буде складати до 300–310 Вт. Ці показники також можна використовувати для розрахунку потенційного часу роботи від зарядної станції певної місткості під час вимкнення енергомережі.

Прогресивний ігровий ПК місяця ($2000+)

Ігровий монітор до “Прогресивного ігрового ПК” від нашого партнера MSI

MPG 491CQP QD-OLED – 49-дюймовий ігровий велетень з вигнутим екраном QD-OLED нового покоління. Матриця має роздільність 5120х1440 та частоту оновлення 144 Гц, при цьому для монітора використовується пасивна система охолодження. Велика діагональ та яскраві насичені кольори дозволяють по-новому поглянути на знайомі проєкти та буквально розширити ігрові горизонти.  

Ігровий монітор MPG 491CQP QD-OLED

Процесори. Коли мова заходить про прогресивні ігрові конфігурації, економічність таких рішень зазвичай є другорядною. Продуктивні процесор та відеокарта, що забезпечують максимальну кількість кадрів/с, не вражають показниками енергоефективності. Але навіть у цьому випадку раціональний підхід до вибору, аналіз наявних пропозицій та додаткові оптимізації дозволяють отримати потужну платформу без суттєвих обмежень з рівнем енергоспоживання прийнятним для періоду енергетичних обмежень.

Мабуть, вже тільки лінивий не “ткнув палкою” Intel, вказуючи на непристойно високі показники енергоспоживання топових десктопних процесорів виробника. Дійсно, старші моделі Core i9 з 24-ядерною конфігурацією і захмарними робочими частотами (6+ ГГц), мають чималий енергетичний апетит та на піку при максимальному навантаженні можуть споживати понад 350 Вт навіть у стоковому режимі. Окрім ціни, звичайно, це ще одна з важливих причин, через яку у прогресивних конфігураціях ми не обираємо ці моделі у якості стартових.

Вочевидь навіть для потужних ігрових платформ можливості таких чипів надмірні. Вони “розкриваються” у багатопотокових завданнях з високим ступенем паралелізму, коли залучені всі ресурси CPU. Зважаючи на вже згадуваний рівень можливого енергоспоживання під час подібних навантажень, навіть найменші відхилення у параметрах системи живлення можуть впливати на загальну стабільність роботи системи. Високі напруги та струм, що необхідні для форсування CPU до максимальних частот, все ж даються взнаки.

Втім зазначені потенційні проблеми не стосуються чипів, які ми за замовчуванням рекомендуємо для прогресивних ігрових конфігурацій. Навіть попри додаткові умови з акцентом на економічність та енергоефективність, при всьому багатстві вибору реальних альтернатив Core i5-14600K/KF (6/12+8; 4,5/5,3 ГГц + 2,6/4,0 ГГц) тут поки немає. Але немає й підстав засмучуватись – процесор “тягне” та чудово справляється з покладеними обов’язками.

Хоча це далеко не флагман десктопної лінійки, процесор все ж має чималий “енергетичний апетит” – ніде правди діти. Під багатопотоковим навантаженням на всі обчислювальні ядра Core i5-14600K може споживати до 180–190 Вт. Тож якщо ви розраховуєте на довготривалу роботу з рендерингом, візуалізацією чи кодуванням відео, навіть не сподівайтесь для охолодження CPU обійтися доступною повітряною “баштою”. Кулер потрібен відповідний, а СРО середнього класу взагалі як бажана опція.

Але в іграх Core i5-14600K значно економніше витрачає енергію, потребуючи до 100 Вт в найбільш вимогливих проєктах. Ну, тобто, більш-менш прийнятний рівень, як для потужного чипа Intel.

Про майбутню десктопну платформу LGA1851 говорити ще зарано. Умовний Core Ultra 5 235K ми побачимо не раніше жовтня, тож навіть теоретизувати на рахунок його енергоефективності немає сенсу. Сподіваємось, що саме над цим розробники добряче попрацюють.

З платформою AMD вибір потужного та економічного CPU максимально спрощений. Є такий чип, як Ryzen 7 7800X3D (8/16; 4,2/5,0 ГГц; 96 МБ L3). Все. Це водночас найшвидший ігровий процесор і найбільш енергоефективна модель у цьому класі. Ніякої інтриги, аж навіть якось нудно. Просто береш еквівалент ~$370 і отримуєш ультимативне рішення для ігрового ПК.

Ryzen 7 7800X3D споживає лише близько 80–90 Вт при багатопотоковому навантаженні. Тобто для роботи у такому режимі чипу потрібно удвічі менше енергії ніж Core i5-14600KF (~180 Вт). Заради справедливості слід зазначити, що процесор Intel у таких завданнях зазвичай на третину швидший, але це звичайно не перекриває різницю у споживанні енергії. В іграх 7800X3D потребує у середньому близько 50 Вт, і це рівень чипів для базових ігрових конфігурацій. Знову ж таки перевага над Core i5-14600KF (до ~100 Вт) двократна, а у перерахунку fps/Вт енергетична ефективність чипа AMD буде навіть ще більшою.

Чип Ryzen 7 7800X3D встановив таку планку ігрової продуктивності, що, схоже навіть Ryzen 9000 відразу не вдасться її перевершити. В мережі ще до офіційного релізу нових CPU почали просочуватись результати тестувань й, згідно з першими показниками, Ryzen 9 9900X в іграх лише наблизився до Ryzen 7 7800X3D. Напевно майбутні чипи на Zen 5 з буфером 3D V-Cache запропонують ще вищий рівень, але поки строки появи таких CPU не уточнюються.

Що ж стосується Ryzen 9000, то вже напередодні офіційного старту продажів цих чипів, що мав розпочатися 31 липня, компанія AMD затримала фінальний реліз CPU, запевнивши, що вже відвантажені постачальникам процесори потребують додаткової перевірки. При цьому конкретна причина подібної відстрочки не називається. Схоже на те, що частина чипів перших партій, що вже були поставлені партнерам, мають якісь нюанси у роботі, тож для їх вилучення й заміни знадобиться якийсь час. При цьому AMD вже визначила конкретні терміни затримки.

Замість 31-го липня, моделі Ryzen 7 9700X та Ryzen 5 9600X будуть доступні 8-го серпня, а Ryzen 9 9900X та Ryzen 9 9950X мають з’явитись у продажу 15-го серпня. Прецедент сам по собі досить нетиповий, втім, враховуючи відносно незначне відтермінування, сподіваємось, що ніяких суттєвих доопрацювань Ryzen 9000 не потребують й це лише бажання AMD додатково підстрахуватися.

Відеокарти. Попри намагання отримати максимально енергоефективну систему, для прогресивних ігрових ПК потрібні потужні відеокарти, які є найбільшими споживачами енергії у подібних конфігураціях. Тому навіть за необхідності обирати максимально економічні рішення, для топових ігрових платформ помірної вартості пропонуємо орієнтуватись на близькі за продуктивністю GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16 ГБ та Radeon RX 7900 XT 20 ГБ. Як не дивно, у цьому випадку моделі від NVIDIA та AMD мають досить схожий рівень енергоспоживання. Під навантаженням обидва графічних адаптери потребуватимуть близько 300 Вт.

Отже, прогресивний ПК на платформі Intel під час ігор буде споживати 450–500 Вт, тоді як система на AMD у схожій конфігурації потребуватиме на 50 Вт менше – 400–450 Вт. Сюди також потрібно буде додати потреби монітора, які залежать від конкретної моделі.

Загальні показники досить суттєві, особливо якщо врахувати, що періодично система може працювати від автономного джерела живлення. Для таких випадків є дієвий спосіб відчутно знизити енергоспоживання ПК під час ігор. Достатньо обмежити максимальний fps на рівні 60 кадрів/c. Якщо в певному режимі платформа здатна забезпечити 100–150 fps, то після встановлення додаткового ліміту отриманий рівень енергоспоживання може приємно вразити. Так само як і шум систем охолодження та нагрів CPU/GPU. Тут лише варто зазначити, що потрібно не знизити частоту оновлення швидкісного екрану до 60 Гц, а саме обмежити продуктивність системи до 60 fps.

Подібні рекомендації виглядають досить дивними, коли мова йде про потужні системи – не для того ми платимо чималу ціну за потужні компоненти. Втім, це ситуативна вимушена міра на час відключень централізованого енергоспоживання, що дозволить довше протриматись під час роботи від зарядної станції без особливого дискомфорту. При підключенні до електромережі можна перемикатись у режим максимальної продуктивності, розкриваючи весь потенціал системи.