Україна втрачає значні економічні можливості через відсутність законодавчого регулювання крипторинку. Про це заявив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
У цьому контексті він посилається на блокчейн-аналітика Артема Чернецього. У колонці для "Економічної правди" спеціаліст зазначив, що з 2016 по 2022 рік "ми втратили $48,8 млрд доходів населення та компаній і $4 млрд податкових надходжень через відсутність крипторегуляцій".
"На противагу Бразилія та Індія, які також раніше зазнавали фінансових втрат через великий нерегульований сірий ринок, вже легалізували криптоактиви й успішно інтегрували їх у свої фінансові системи. Завдяки добре продуманій стратегії легалізації країни збільшили податкові надходження та знизили ризики злочинної діяльності, пов'язаної з криптою", – зауважив Олександр Борняков.
Він також навів приклад Естонії, яка до 2018 року вважалася європейським "криптохабом" завдяки лояльному законодавству. Тут згодом почали запроваджувати жорсткі регуляції, подібні до тих, які діють на ринку цінних паперів. Зрештою це призвело до масового виходу компаній і відтоку капіталу з країни.
У Литві та Польщі для роботи криптокомпаній пропонують більш лояльні умови. Тут спростили процедури отримання ліцензій, встановили помірні податки та забезпечили прозоре правове поле. Це приваблює компанії з усього світу реєструватися в цих юрисдикціях.
"Щоб Україна перестала втрачати $4 млрд податкових надходжень щороку, ми маємо ухвалити ефективне криптозаконодавство та створити стабільне середовище для розвитку бізнесу. Також важливо встановити податкові ставки, які будуть вигідними для держави та прийнятними для зацікавлених компаній працювати на нашому ринку. Саме таку логіку закладено в проєкт закону №10225-1", – написав Олександр Борняков.
На його переконання, такий підхід зупинить відтік капіталу, сприятиме притоку інвестицій, необхідних для підтримки економіки в умовах війни, і посилить конкурентоспроможність країни у сфері крипторегулювання.